ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Volynska_zemlia (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ

ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ – територіальне утворення Пд.-Зх. Русі, що склалося навколо м. Володимир (нині Володимир-Волинський). Почала формуватися в 2-й пол. 11 ст. із об'єднанням тер. Червенських градів і Белзької землі. Згодом до них була приєднана Берестейська волость, почала освоюватися тер. на сх. з містами Дорогобуж, Острог і Вигошів. Термін "Волинь" (як позначення тер.) з'являється 1077. На кін. 11 ст. В.з., перебуваючи в процесі становлення, обіймала тер. від Берестя на Зх. Бузі на пн. до верхів'їв р. Серет (прит. Дністра) на пд. Її порубіжними містами на зх. були 0Сутейськ і Червен, на сх. – Дорогобуж і Острог. У межиріччі р. Стир і Горинь (притоки Прип'яті, бас. Дніпра), що почало заселятися в 11 ст., рубежі тоді ще не встановились. Найдавнішими містами в.з. були Червен, 0Белз, Волинь (нині Грудек Надбужний, Польща), Берестя. У 12 ст. одним з осередків консолідації в.з. став Луцьк. Для протидії київ. князям, котрі прагнули включити в.з. до складу великокнязівського домену, інтенсивно будувалися міста і фортеці на сх. в.з. У 1-й пол. 12 ст. стабілізувалася значна частина волин. рубежів, насамперед зх. і сх., остаточно тер. в.з. складається у 1-й пол. 13 ст. На серед. 12 ст. відомі такі міста на сх. рубежі в.з. (з пн. на пд.): Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Волин. обл.), Мілеськ (нині с. Мильськ Рожищенського р-ну Волин. обл.), Пересопниця, Корчеськ; далі на пд. кордоні стояли Вигошів і Бужськ. Зх. рубіж в.з. (з Польщею) проходив у межиріччі Зх. Бугу і Вепра (нині Вепш, обидві прит. Вісли), а на поч. 13 ст. впритул присувався до р. Вепр. Волин.-польс. кордон ішов від гирла р. Нур майже прямо на пд. через верхів'я р. Кросна, вздовж Вепра, до вододілу Вепра і Лади. За даними археології, тут здавна проходив етнічний рубіж між сх. і зх. слов'янами. На пн. зх. й пн. рубіж в.з. із Литвою і ятвягами проходив Зх. Бугом і його притоками, зокрема Лесною. Басейн р. Кросна належав переважно до в.з. Тут порубіжною річкою був Нур. Уздовж Зх. Бугу зосереджувалися порубіжні міста і фортеці: Берестя, Кам'янець (нині с-ще міськ. типу Брестської обл., Білорусь), Дорогичин, Мельниця (нині с. Мельник, Польща).

Від часів адм. реформи Володимира Святославича (бл. 988) у Володимирі сиділи сини київ. князів. Протягом 11-го – 1-ї пол. 12 ст. на тер. в.з. формується Волинське князівство, що розглядалося київ. князями з роду Мстиславичів-Мономашичів як спадкове володіння, в якому вони виділяли уділи своїм нащадкам (Володимир, Белз, Луцьк та ін.). 1154 в.з. розділилася на Володимирське князівство і Луцьке князівство. Об'єднання 1199 в.з. з Галицькою землею кн. Романом Мстиславичем привело до створення Галицько-Волинського князівства. В середині 14 ст. В.з. потрапила до складу Великого князівства Литовського та Корони Польської.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Андрияшев А.М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV в. К., 1887
  2. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 2. Львів, 1905
  3. Насонов А.Н. "Русская земля" и образование территории Древнерусского государства. М., 1951
  4. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв. К., 1985
  5. Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар. К., 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БЕРЕСТЯ
  • БУЖСЬК
  • ЧЕРВЕН, ДАВНЬОРУС. МІСТО
  • ЧЕРВЕНСЬКІ ГРАДИ
  • ДОРОГОБУЖ
  • ДОРОГИЧИН, ДРОГИЧИН
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • КОРЧЕСЬК
  • КОРОНА, КРОНА
  • ЛУЦЬК
  • ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ОСТРОГ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЯТВЯГИ

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БОЯРИ
  • БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧЕРВЕН, ДАВНЬОРУС. МІСТО
  • ДАНИЛІВ
  • ДОРОГИЧИНСЬКА ВОЛОСТЬ
  • ФРЕСКА
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • КРОКОТКИ-ЯЛОВИЦЬКІ
  • КУРЦЕВИЧІ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПОДІЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ПОВОЛОВЩИНА (ВОЛОВЩИНА)
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РОМАНОВИЧІ
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАТУТИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО 1529, 1566, 1588
  • СУТІСКА (СУТІЙСЬК, СУТЕСКА, СУТЕЙСЬК)
  • ТУРІЙСЬК, МІСТО ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • УГРОВСЬК
  • УСТИЛУГ, МІСТО ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЗЕМСЬКІ УСТАВНІ ГРАМОТИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)