ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОТЧИНА

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ВОТЧИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Votchyna (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОТЧИНА

ВОТЧИНА (давньорус. "отчина" – батьківська власність) – спадкова земельна власність князів, бояр та ін. чл. панівної верхівки у Київській Русі й середньовічній Україні. Перші в. виникають у 2-й пол. 11 ст. спочатку як князівства. Боярські в. фіксуються джерелами між 11 і 12 ст. До того земля перебувала в колективній власності панівної верстви. Iсторики називають 3 осн. шляхи виникнення в.: 1) переростання родо-племінної власності на землю у феод.; 2) надання земель васалам і 3) загарбання феодалами земель вільних общинників. У деяких давньорус. землях (починаючи від 12 ст.) в. утворювалися шляхом купівлі земель у селян боярами та княжими дружинниками (див. Дружина). "Руська правда" в пізніших редакціях закріплювала в. за князями ("Правда Ярославичів", 1072) і боярами ("Поширена Правда", між 12 і 13 ст.). На величезній тер. Київ. Русі процес становлення в. відбувався неводночас: у Пд.-Зх. Русі раніше, у Пн.-Зх. і Пн.-Сх. – пізніше.

На Русі в. були в безумовній (алодіальній) власності князів і бояр (сюзерен не мав права ві- дібрати її у васала). Вотчинники мали деякі привілеї: збирали данину на користь влади у своїх в., виконували суд. та адм. функції. Таке право в тогочасній Європі називалось імунітетом. Вотчинники були зобов'язані відбувати військ. службу на користь свого сюзерена. Великі бояри, поступово обростаючи земельними володіннями і багатствами, прагнули до більшої свободи, а то й до незалежності від князя. Це спричинило удільну роздробленість, що постала в Русі від 40-х рр. 12 ст. Монголо-татарська навала підірвала засади землеволодіння на Русі, завдала удару системі сюзеренітету-васалітету. Та згодом вотчинники відновлюють свої володіння й привілеї, здобувають право відходу від свого володаря до ін. В Рос. д-ві та Лівобережній Україні вотчинна система ліквідована указом Петра I від 23 берез. 1714, а в. прирівняні до помість. На ін. укр. землях в. дожила до 19 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Греков Б.Д. Крестьяне на Руси, кн. 1–2. М., 1951–54
  2. Черепнин Л.В. Основные этапы развития феодальной собственности на Руси (до XVII ст.). "Вопросы истории", 1953, № 4
  3. Янин в.Л. Новгородская феодальная вотчина. М., 1981
  4. Котляр Н.Ф. Древнерусская государственность. СПб., 1998.

Посилання:
  • БОЯРИ
  • ДАНИНА
  • ДРУЖИНА
  • КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОМІСТЯ
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БАТЬКІВЩИНА (ПОНЯТТЯ)
  • БОЯРИ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ДІДИЧІ
  • ФЕДІР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЛИСТВЕН
  • ОДНОДВІРЦІ
  • ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ОТЧИНА
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОМІЩИКИ
  • СЮЗЕРЕНІТЕТ КОЛЕКТИВНИЙ
  • СОБОРНЕ УЛОЖЕННЯ 1649
  • ТРУБЧЕВСЬК
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВОТЧИННИЙ СУД


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)