ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Горбик В.О. ВОВК (Волков) Федір Кіндратович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vovk_F (останній перегляд: 12.12.2017)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ

ВОВК (Волков) Федір (Хведір) Кіндратович (літ. псевд.: Кондратович Ф., Яструбець та ін.; 17 (05).03.1847–25.08(13.07).1918)– антрополог, етнограф, археолог, громад. діяч. Н. в с. Крячківка (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.) в старовинній козац. родині. По закінченні Ніжин. ліцею вступив до Новорос. ун-ту в Одесі; згодом продовжив навчання на природничому ф-ті Київ. ун-ту. По закінченні ун-ту брав активну участь у діяльності Київ. громади, яка відігравала значну роль в укр. нац. русі. 1874–76 працював у канцелярії Київ. контрольної палати, водночас багато сил віддаючи роботі у Пд.-Зх. від. Рос. геогр. т-ва як його засн. і дійсний чл. У цей час плідно працював у галузі етнографії та археології. Громадівці зазнали переслідування з боку царського уряду, який звинуватив їх у сепаратизмі. в. змушений був нелегально залишити Київ і виїхати за кордон, оскільки йому загрожувало досить суворе покарання за спробу переправити в Україну підпільну друкарню.

В еміграції в. перебував понад чверть століття (1879–1905). У Європі створив низку праць з порівняльної етнографії, там вийшли друком його праці про українців і росіян Добруджі та Задунайської Січі, ремісників Болгарії, про весільні обряди слов'ян. народів.

1887 в. оселився в Парижі, наполегливо студіював антропологію, порівняльну етнографію, первісну археологію, водночас читаючи лекції з цих дисциплін. За видатні досягнення в галузі палеоантропології нагороджений Паризьким антропологічним т-вом великою медаллю відомого природознавця П.Брока. Одержав ступінь д-ра природничих наук.

Після тривалої заборони царський уряд дозволив в. повернутися в Росію. Наприкінці 1905 почався останній, петерб. період його життя. в. обраний президентом Рос. антропологічного т-ва, очолив вид. "Ежегодник Русского антропологического общества", організував укр. розділ експозиції Рос. музею в Санкт-Петербурзі.

Наук. інтереси в. торкаються широкого кола питань історії укр. народу. Він відкрив пізньопалеолітичну стоянку біля с. Мезин (нині Коропського р-ну Черніг. обл.), де знайшов шедеври миства кам'яного віку. Організував багато експедицій, обійшов Галичину, Буковину, Передкарпаття, Закарпатську Україну, Черніг., Волин., Херсон. губ., Кубань та п-в Тамань. Експедиційну працю поєднував з роботою в наук. лабораторії. Свої дослідження нар. побуту українців, їхніх звичаїв узагальнив у ґрунтовній кн. "Український народ в його минулому і сучасному". Розробляв також питання арх-ри, мист-ва, літ. Широковідома його праця "Т.Г.Шевченко і його думки про громадське життя".

Після Лютневої революції 1917 уряд УНР звернувся до всіх відомих українців – знаних діячів науки і к-ри, які з тих чи ін. причин були змушені залишити батьківщину, з закликом повернутися в Україну і взяти участь у розбудові нац. д-ви. На це запрошення відгукнувся і в., але 1918 по дорозі (в білорус. м. Жлобін) він раптово помер.

За рад. часів праці в. використовували, але не згадували, бо влада зарахувала їх до розряду націоналістичних. Нині йому повернуте добре ім'я видатного вченого і прогресивного громад. діяча.


Література:
  1. Вовк Г. Бібліографія праць Хведора Вовка. 1847–1918. К., 1929
  2. Стельмах Г.Ю., Приходько М.П. Ф.К. Вовк. (До 130-річчя від дня народження). "УIЖ", 1967, № 3
  3. Лінка Н., Кузнецова С. Архів Ф.К. Вовка. "Архіви України", 1967, № 6
  4. Iванченко Ю. Видатний вчений і патріот України. В кн.: Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. К., 1995.

Посилання:
  • БУКОВИНА
  • ДОБРУДЖА
  • ГАЛИЧИНА
  • КАМ'ЯНИЙ ВІК
  • КУБАНЬ
  • КИЇВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ОДЕСА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АЛЕШО ОЛЕКСАНДР ГАВРИЛОВИЧ
  • АНТРОПОЛОГІЯ
  • БІБЛІОГРАФІЧНА КОМІСІЯ ВУАН
  • ЧИКАЛЕНКО ЛЕВ ЄВГЕНОВИЧ
  • ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ЕТНОГРАФІЧНИЙ ВІСНИК
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГРОМАДСЬКИЙ ДРУГ
  • ГРОМАДИ
  • ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФІЧНА СЕКЦІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КАБІНЕТ АНТРОПОЛОГІЇ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф.ВОВКА ПРИ ВУАН
  • ХВОЙКА ВІКЕНТІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КУЗЕЛЯ ЗЕНОН
  • КИЕВСКИЙ ТЕЛЕГРАФ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИЇВСЬКИЙ ОДНОДЕННИЙ ПЕРЕПИС 1874
  • ЛИТВИНОВА (ЛИТВИНОВА-БАРТОШ) ПЕЛАГЕЯ (ПОЛІНА) ЯКІВНА
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ В.СТЕФАНИКА НАН УКРАЇНИ (ЛННБУ)
  • МІЗИН
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВА
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • НАША КУЛЬТУРА
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • НІДЕРЛЕ ЛЮБОР
  • ПІВДЕННА УКРАЇНА
  • ПОТОЦЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • РЯБКОВ ПАВЛО ЗАХАРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ
  • УКРАИНСКИЙ НАРОД В ЕГО ПРОШЛОМ И НАСТОЯЩЕМ – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (1914-1916)
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ БОГДАН РОМАНОВИЧ
  • ЗАПИСКИ ЮГО–ЗАПАДНОГО ОТДЕЛА ИМПЕРАТОРСКОГО РУССКОГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА
  • ЗЕЛЕНІН ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЗОРЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)