ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВРАНГЕЛЯ РЕЖИМ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

  Бібліографічне посилання: Буравченков А.О. ВРАНГЕЛЯ РЕЖИМ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vranhelia_rezhym (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВРАНГЕЛЯ РЕЖИМ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

ВРАНГЕЛЯ РЕЖИМ НА ПІВДНI УКРАЇНИ 1920 – військ. диктатура, встановлена на поч. 1920 головнокоманд. Російської армії ген. П.Врангелем на тер., контрольованій його армією. Врангель проводив більш гнучку і помірковану політику, ніж його попередник А.Денікін. Заг. її напрями: збройна боротьба з більшовиками; створення правопорядку, який підтримували б найширші верстви нас., в т. ч. дрібні селяни-власники, поліпшення матеріального добробуту робітників і задоволення їхніх професійних потреб. Внутр. життя в Криму та на Пд. України регламентувалося наказами головнокоманд., правилами, тимчасовими положеннями і розпорядженням уряду Пд. Росії (голова – О.Кривошеїн), які підлягали обов'язковому затвердженню П.Врангелем.

Радикальний характер мала аграрна реформа. Згідно з наказом головнокоманд. "Про землю" 7 черв. 1920, за селянами закріплювалися захоплені після Жовтневої революції 1917 землі, які переходили у довічну спадкову власність нового хазяїна. Він мав сплачувати за землю протягом 25 років 1/5 частину середнього за останні 10 років врожаю. Це мало забезпечити перехід землі до "справжніх міцних хазяїв". Розміри поміщицьких землеволодінь значно обмежувалися. Реалізація положень реформи покладалася на створені замість волосних та сільс. рад органи сел. самоврядування – волосні земські установи і сільс. громади ("Тимчасове Положення про волосні земські установи" від 28 лип. 1920).

Зазнали змін погляди білогвард. кер-ва щодо нац. питання. Відмовившись від ідеї "єдиної та неподільної Росії", Врангель проголосив курс на створення "широкої федерації", заснованої на "вільному волевиявленні населення" новопосталих держ. утворень. З метою створення єдиного антибільшовицького фронту здійснено спроби встановити зв'язки з С.Петлюрою та Н.Махном. У жовт. 1920 Врангель пристав на пропозицію С.Петлюри про укладення військ.-політ. угоди на умовах повної незалежності України у внутр. управлінні при єдності гол. командування "над усіма збройними силами і забезпеченні загальнодержавних інтересів". За браком часу угоду не було укладено.

У ході контрнаступу Південного фронту (жовт. 1920) гол. сили Врангеля були розгромлені рад. військами у Пн. Таврії. Після втрати крим. укріплень (7 листоп. 1920) залишки Рос. армії і значна кількість цивільних осіб евакуювалися за кордон.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Акулов М., Петров в. 16 ноября 1920. М., 1989
  2. Воспоминания генерала барона П.Н.Врангеля, ч. 2. М., 1992.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДЕНІКІН АНТОН ІВАНОВИЧ
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ 1918–1920
  • РОСІЙСЬКА АРМІЯ
  • ВРАНГЕЛЬ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • КАХОВКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)