Бібліографічне посилання: Юркова О.В.
ВРОНА Іван Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vrona_I (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
ВРОНА ІВАН ІВАНОВИЧ
ВРОНА Іван Іванович (29(17). 09.1887–05.01.1970) – мистецтвознавець, критик, художник. Чл. Спілки художників УРСР. Засл. працівник к-ри УРСР (1968). Н. в с. Отроч Люблінської губ. на Холмщині. 1914 закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту. 1912–14 навч. в худож. студії К.Юона в Москві, 1918–20 – в Укр. Акад. мист-ва в Києві. 1924–30 – ректор Худож. ін-ту в Києві, 1930–33 і 1945– 48 – його викладач. 1925–31 – дир. "Музею (Кабінету) мистецтв ВУАН" (нині Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків). Теоретик об-ня Асоціація революційного мистецтва України (1925–32). Одночасно у 1920-х рр. – дійсний чл. Соціологічної комі- сії ВУАН, співробітник н.-д. каф-ри марксизму-ленінізму при ВУАН, н.-д. каф-ри мистецтвознавства. 1926–30 – голова Вищої кінорепертуарної комісії при Наркомосі УСРР. 1930–32 завідував Київ. філією Держ. вид-ва України. Репресований 1933. 1934–36 перебував в концтаборах на Далекому Сході. 1936–41 працював у Москві та Можайську. 1943–44 викладав в Середньоазіат. держ. ун-ті (Ташкент). Реабілітований 1943 і 1958. 1944–52 – н.с., 1956–70 – зав. сектору Ін-ту теорії та історії арх-ри Акад. арх-ри УРСР. П. у м. Київ. Архів в. зберігається в Центр. держ. архіві-музеї літ. та мист-ва України. |