ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВСЕРОСІЙСЬКІ УСТАНОВЧІ ЗБОРИ

  Бібліографічне посилання: Верстюк В.Ф. ВСЕРОСІЙСЬКІ УСТАНОВЧІ ЗБОРИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vserosijski_Ustanovchi (останній перегляд: 19.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВСЕРОСІЙСЬКІ УСТАНОВЧІ ЗБОРИ

ВСЕРОСІЙСЬКI УСТАНОВЧI ЗБОРИ – заг.-нац. з'їзд депутатів, який мав визначити засади держ. устрою Російської імперії після повалення самодержавства і відповідно до них виробити осн. закон (конституцію) країни. Зх.-європ. ідея установчих зборів з'явилась у сусп. думці Росії в 2-й пол. 19 ст. Гасло установчих зборів набуло широкого розповсюдження з перших днів Лютневої революції 1917. Одним із гол. завдань Тимчасового уряду була підготовка до виборів на основі заг., рівного, таємного і прямого голосування "Установчих зборів, які визначають форму правління та конституцію країни".

Вибори нових місц. органів самоуправління, розроблення закону про вибори до в.У.з., забезпечення тех. боку виборів безнадійно затягли їх проведення. Перша дата виборів, призначена Тимчасовим урядом на 30(17) верес. 1917, виявилася нереальною. 22(09) серп. Тимчасовий уряд призначив нові строки: 25–27(12–14) листоп. – вибори, а скликання в.У.з. – 11 груд. (28 листоп.) 1917. Згідно з виборчим законом, було утворено 73 цивільних і 8 військ. виборчих округів. На підставі заг., рівного, прямого і таємного голосування 90 млн виборців повинні були обрати 800 чл. в.У.з. По цивільних округах було заявлено майже 5 тис. кандидатів, з яких понад 63 % належали до соціаліст. партій. Вибори розпочалися 25 (12) листоп. 1917, але не змогли завершитися в установлені строки, в деяких місцях вони проводилися навіть у лют. 1918.

У виборах взяло участь понад 50 млн виборців. 19,1 млн голосів (39,5 %) були віддані Партії соціалістів-революціонерів (есери), 10,9 млн (22,5 %) – Російській соціал-демократичній робітничій партії (більшовиків), 2,2 млн (4,5 %) – Конституційно-демократичній партії (кадети), 1,5 млн (3,2 %) – меншовикам, 0,44 млн (0,9 %) – соціалістам-федералістам (есефам). Понад 7 млн голосів (14,5 %) зібрали списки нац. соціаліст. та неонародницьких партій. Решта розподілилася між списками нац. несоціаліст. партій, праволіберальних та консервативних партій, конфесій, кооперативів. В Україні дві третини голосів зібрали укр. соціаліст. партії, серед яких домінувала Українська партія соціалістів-революціонерів, за яку практично одностайно голосувало укр. село. Мандати членів в.У.з. отримали 78 укр. есерів і 12 укр. соціал-демократів.

Більшовики, які після Жовтневої революції 1917 захопили владу в країні, зробили все, щоб не допустити відкриття в.У.з. 9 груд. (26 листоп.) 1917 В. Ленін підписав декрет, який встановив кворум, необхідний для відкриття зборів, у кількості 400 чл. і неоднозначно дав зрозуміти, що в разі виступу проти рад. влади в.У.з. будуть розігнані. Так воно і сталося. Зібравшись у Таврійському палаці в Петрограді (нині Санкт-Петербург) 18(05) січ. 1918 під головуванням есера в.Чернова, більшість делегатів відмовились обговорювати запропоновану більшовиками Декларацію прав трудящого та експлуатованого народу й проголосили Росію Рос. Демократ. Федеративною Республікою, після чого о 5-й год. ранку 19(06) січ. 1918 всенар. обрані в.У.з. були розігнані більшовиками. Того ж дня Всерос. ЦВК ухвалив заздалегідь написаний в.Леніним декрет про розпуск в.У.з.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Всероссийское Учредительное собрание: первый и единственный день его занятий (5–6 января 1918 г.). Стенографический отчет. К., 1991
  2. Протасов Л.Г. Всероссийское Учредительное Собрание: история рождения и гибели. М., 1997.

Посилання:
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕЧЕЛЬ МИКОЛА ФЛОРОВИЧ
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ 1917
  • ДРУГИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГУБЕРНСЬКІ УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ З'ЇЗДИ
  • ІСАЄВИЧ ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНДРАТЬЄВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОВАЛІВ ЛЕВКО БОРИСОВИЧ
  • КРИЛЕНКО МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КРИМ СОЛОМОН САМІЙЛОВИЧ
  • КВІТНЕВІ ТЕЗИ В.ЛЕНІНА
  • КИЕВСКИЙ КЛУБ ПРОГРЕССИВНЫХ РУССКИХ НАЦИОНАЛИСТОВ
  • ЛЕБЕДИНЕЦЬ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • МАЄВСЬКИЙ ЙОСИП АЛЬБІНОВИЧ
  • МАРІУПОЛЬСЬКА СПІЛКА ЕЛЛІНІВ
  • МЕНШОВИКИ
  • МИХАЙЛИЧЕНКО ГНАТ ВАСИЛЬОВИЧ
  • НІМЦІ В УКРАЇНІ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПЕРШИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ПОЛОЗ (ПОЛОЗОВ) МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • РЕВОЛЮЦІЇ
  • РОСІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СОЮЗ УКРАЇНСЬКИХ АВТОНОМІСТІВ-ФЕДЕРАЛІСТІВ
  • СОРОКІН ПИТИРИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ З'ЇЗД
  • ВИБОРИ ДО МІСЬКИХ ДУМ 1917 Р.
  • ЯНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • З'ЇЗД ПОНЕВОЛЕНИХ НАРОДІВ 1917


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)