ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  Бібліографічне посилання: Хміль I.В. ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vserosijskyj_selianskyj (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ

ВСЕРОСІЙСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ СОЮЗ В УКРАЇНI Вперше сел. союзи виникли під час революції 1905–1907. Це були масові орг-ції, що вимагали скасування приватної власності на землю та передачі селянам без викупу монастирських, церК., удільних, кабінетових і держ. земель. Під час столипінської реакції (див. Третьочервневий переворот 1907) сел. союзи припинили своє існування. За їхнє відродження взялися відразу ж після перемоги Лютневої революції 1917 трудовики (див. Народно-соціалістична (трудова) партія) і особливо Партія соціалістів-революціонерів (есери), пам'ятаючи велику популярність їх серед сел. мас. Гол. завдання, яке покладалося на союзи, – утримати селянство від неправомірних, анархічних виступів, всебічно підготувати аграрне питання для вирішення його Всеросійськими Установчими зборами. На поч. берез. 1917 утворено гол. к-т Всерос. сел. союзу, який звернувся до голови Тимчасового уряду кн. Г.Львова з проханням дати згоду на скликання з'їзду, а 12 берез. надрукував відозву до селянства Росії, закликаючи створювати волосні, повітові та губернські від-ня сел. союзу. У відозві викладалась програма союзу: цілковита підтримка Тимчасового уряду, продовження війни (див. Перша світова війна) до переможного кінця, вирішення земельного питання на Всерос. Установчих зборах, а до того часу не допускати "самоуправств і посягань на чужу власність".

В Україні сел. союзи найбільшого поширення набули в Катериносл. губ. Там уже 25 берез. 1917 було утворено губернський к-т, що прийняв рішення про негайну організацію сільс., волосних і повітових к-тів. На серп. 1917 тут діяло 566 к-тів (1 губернський, 8 повітових і 557 сільс. та волосних).

У квіт.–трав. к-ти сел. союзу виникли в окремих місцевостях Таврійської, Херсон. і Черніг. губ.

Спроба рос. есерів утворити сел. союзи у Волин., Київ. і Подільській губ. Правобереж. України та Полтав. губ. Лівобереж. України наштовхнулися на жорстку протидію як окремих селян, так і сел. орг-цій, очолюваних укр. есерами. Сільс. і волосні виконкоми названих губ. надсилали до повітових к-тів Сел. спілки резолюції-протести з вимогами заборонити представникам рос. орг-цій і партій ("обрусителям") їздити по селах для ведення орг. і агітаційної роботи. У решті укр. губ. існували змішані форми організації селянства: ради сел. депутатів, солдатсько-сел. к-ти, сел. союзи і сел. спілки.

Загалом організація селянства в Україні в союзи не виправдала себе – сел. союзи не були однорідними за своїм соціальним складом, і тому всередині їх розгорнулася боротьба між найзаможнішими і біднішими селянами. Влітку 1917 розпочався процес реорганізації сел. союзів у ради селянських депутатів, а подекуди і в сел. спілки.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Советы крестьянских депутатов и другие крестьянские организации (март–октябрь 1917 г.), т. 1, ч. 1
  2. М., 1929, Минц И.И. История Великого Октября, т. 1. М., 1968.

Посилання:
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • НАРОДНО-СОЦІАЛІСТИЧНА (ТРУДОВА) ПАРТІЯ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РАДИ СОЛДАТСЬКИХ ДЕТУТАТІВ В УКРАЇНІ (1917)
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • ТРЕТЬОЧЕРВНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ (1907)
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ВСЕРОСІЙСЬКІ УСТАНОВЧІ ЗБОРИ

  • Пов'язані терміни:
  • КАРАВАЄВ ОЛЕКСАНДР ЛЬВОВИЧ
  • КИСІЛЬ ПЕТРО КУЗЬМИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)