ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВСЕСОЮЗНА ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СІЛКА МОЛОДІ (ВЛКСМ)

  Бібліографічне посилання: Прилуцький В.I. ВСЕСОЮЗНА ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СІЛКА МОЛОДІ (ВЛКСМ) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vsesoiuzna_leninska (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВСЕСОЮЗНА ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СІЛКА МОЛОДІ (ВЛКСМ)

ВСЕСОЮЗНА ЛЕНIНСЬКА КОМУНIСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДI (ВЛКСМ) ( до 1924 – Рос. комуніст. спілка молоді, від 1924 до 1926 – Рос. ленінська комуніст. спілка молоді, з 1926 до 1991 – ВЛКСМ) – громад.-політ. молодіжна орг-ція, філія Комуністичної партії Радянського Союзу, важлива складова ч. комуніст. режиму. Гол. завданнями ВЛКСМ були: виховання молоді у комуніст. дусі; підготовка кадрів для РКП(б) – ВКП(б) – КПРС; залучення молодого покоління до "будівництва нового суспільства", участі в сусп.-політ. житті країни; культ.-освіт. робота серед молоді; діяльність щодо зміцнення обороноздатності СРСР, підготовка військ. кадрів; кер-во піонерською орг-цією. Організаційно ВЛКСМ була побудована на зразок КПРС: низові осередки, районні, обласні, крайові к-ти, ЦК союзних республік, роботою яких керував ЦК ВЛКСМ. (Складовою структурною ч. ВЛКСМ була Ленінська комуністична спілка молоді України.)

Політ. та орг. більшовицький молодіжний рух було оформлено на I Всерос. з'їзді союзів робітн. та сел. молоді. Дата його відкриття (29 жовт. 1918) вважається днем заснування ВЛКСМ. 1918– 20 – гол. діяльність спілки – військ. У роки громадян. війни 1918–21 в лавах Червоної армії (див. Радянська армія) перебувало бл. 200 тис. комсомольців.

За роки нової економічної політики комсомол провів значну роботу в галузі к-ри та освіти молоді, захисту її соціально-екон. інтересів. Водночас за допомогою владних структур він ліквідував ін. об-ня молоді й встановив монополію у молодіжному русі.

У роки "великого перелому" комсомол остаточно втратив свою самостійність, перетворився на знаряддя парт. кер-ва, відомство у справах молоді. На перший план було висунуто завдання мобілізації юнаків та дівчат для вирішення нар.-госп. завдань. ВЛКСМ надіслала на новобудови 1-ї п'ятирічки (1928/29–32) понад 350 тис. осіб. Наприкінці 1920-х рр. спілка виступила ініціатором соціалістичного змагання і ударництва, 1935 – поширення стахановського руху серед молоді. На селі комсомольці брали активну участь у проведенні насильницької колективізації сільського господарства та розкуркулення, надзвичайних хлібозаготівельних заходів, охороні колг. власності, протицерк. кампанії. Найголовніше завдання ВЛКСМ цього періоду – боротьба з "ворогами робітничого класу". У комсомольських орг-ціях проводилися чистки і арешти. Особливих масштабів репресії набули 1937–38, їх жертвами стали десятки тисяч комсомольців.

ВЛКСМ зробила значний внесок у перемогу над нацистською Німеччиною. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 більшість її чл. боролася з ворогом на фронтах, у партизан. загонах і підпіллі, працювала в тилу. 3,5 млн комсомольців та молоді були нагороджені орденами й медалями, 7 тис. присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У повоєн. роки одним із найважливіших напрямів діяльності ВЛКСМ залишалося залучення молоді до вирішення завдань нар.- госп. розвитку СРСР. На відбудові зруйнованих війною об'єктів за комсомольськими путівками працювало понад 1 млн комсомольців, більше 700 тис. чл. спілки брали участь в освоєнні цілинних і перелогових земель, спорудженні ГЕС, шахт Донбасу, гігантів індустрії 1956–60. У 1970-ті – 1-й пол. 1980-х щорічно понад 100 тис. молодих людей за комсомольськими путівками поповнювали колективи ударних будов: БАМу, КАМАЗу, атомних електростанцій і гідроелектростанцій, газопроводів тощо. 1984 у лавах спілки перебувало 42 млн юнаків і дівчат.

У 2-й пол. 1970–80-х рр. ВЛКСМ, як і вся рад. політ. система, опинилася в стані глибокої кризи – в його діяльності дедалі більше панували заорганізованість, байдужість, одноманітність. У 2-й пол. 1980-х рр. розвивається масовий "неформальний молодіжний рух". Кількість чл. комсомолу зменшилася; у 1991 їх було 23,6 млн осіб. XXII надзвичайний з'їзд ВЛКСМ (27– 28 верес. 1991) оголосив про припинення діяльності спілки. Її правонаступниками було оголошено респ. спілки молоді, в т. ч. Ленінську комуніст. спілку молоді України (Молодь за демократ. соціалізм).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Наследникам революции. М., 1969
  2. Товарищ комсомол. М., 1969
  3. Славный путь Ленинского комсомола, т. 1–2. М., 1974
  4. Криворученко в.К. В тисках сталинщины: трагедия комсомола. М., 1991
  5. Очерки истории ВЛКСМ. Саратов, 1991.

Посилання:
  • ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
  • НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СОЦІАЛІСТИЧНЕ ЗМАГАННЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАХАНОВСЬКИЙ РУХ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКИЙ ПЕРЕЛОМ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄДИНА ВСЕРОСІЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СІОНІСТСЬКОЇ МОЛОДІ (ЄВОСМ)
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРЕЙСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ, ЄВКОММОЛ
  • ІСТМОЛ ПРИ ЦК ЛКСМУ
  • КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА В СРСР 1988
  • ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)