Бібліографічне посилання: Якубова Л.Д. ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКИХ ІНСТИТУТІВ (ВУАМЛІН) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vseukrainska_asotsiatsiia (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МАРКСИСТСЬКО-ЛЕНІНСЬКИХ ІНСТИТУТІВ(ВУАМЛІН) Ств. за постановою ЦК КП(б)У від 28 черв. 1931 у Харкові на противагу існуючій АН УСРР, яка на той час ще не повністю контролювалася комуніст. тоталітарною системою. Спочатку включала шість НДІ (Ін-т історії, Ін-т філософії та природознавства, Ін-т економіки, Аграрний ін-т, Ін-т права та рад. буд-ва, Ін-т кадрів) і дві н.-д. каф-ри (нац. питання та літературознавства). Пізніше відкрилися три філії асоц. – у Києві, Одесі, Дніпропетровську (в кожній по три секції: істор., екон. й філос.). З часом склад асоц. змінювався. Наприкінці 1931 в ній було утворено н.-д. сектор пропаганди, а заочні курси марксизму-ленінізму реорганізовано в сектор заочного навч. В серед. 1932 у ВУАМЛІНі працювало 115 наук. співробітників і навч. 625 аспірантів.

Роботою асоц. керувала Президія ВУАМЛІНу на чолі з президентом. У складі асоц. діяли 14 наук. т-в, зокрема, істориків-марксистів, економістів-марксистів та ін., а при Президії – 14 постійних комісій (зокрема, комісія з вивчення проблем війни та історії сусідніх зарубіжних країн, комісія з історії більшовицької преси, теорії й практики комсомольського руху).

Асоц. видавала журнали "Прапор марксизму-ленінізму" (1931– 34) і "Під марксо-ленінським прапором" (1934–37).

Істор. дослідження у структурі ВУАМЛІНу здійснював Ін-т історії. Від груд. 1932 в ньому діяло 5 секторів: історії України, історії народів СРСР, історії народів Заходу, методологічний (секції ленінізму й історіографії), бібліографічний. 1932 співпрацівниками Ін-ту було видано 1-й том "Історії України" (докапіталіст. доба), розкритикований за "методологічні помилки". Пізніше Ін-т сконцентрувався гол. чин. на дослідженні орг. принципів більшовизму, історії робітн. й революц. руху в країні. 1934 при Ін-ті створили Всеукр. комісію з викладання історії, яка підготувала проект програми історії України для вузів. 1934–36 співпрацівники Ін-ту здійснювали роботу над підручником з історії України для шкіл і курсом історії України для вищих учбових закладів. Від черв. 1934 Ін-т історії розпочав видання спеціалізованого ж. "Історик-більшовик", який друкував істор. дослідження, що базувалися на марксистсько-ленінських методологічних засадах.

У системі ВУАМЛІНу здійснювалася підготовка науковців через очну й заочну аспірантуру. Сектор заочної аспірантури видавав "Бюлетень заочної аспірантури ВУАМЛІН" – єдиний учбово-теор. і методичний орган заочної освіти в Україні.

В серед. 1930-х рр. установи ВУАМЛІНу було піддано "чистці", і, згідно з постановою ЦК КП(б)У від 23 черв. 1936, вони увійшли до складу АН УСРР.