Бібліографічне посилання: Кот С.I. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (ВУАК) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vseukrainskyj_arkheolohichnyj (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМIТЕТ (ВУАК) – н.-д. та пам'яткоохоронна установа, ств. 1924 на базі Археол. к-ту при 1-му історико-філол. від. ВУАН. Складався з археол. та мистецтвознавчого від., софійської, золотарської та трипільської комісій. Згодом до структури к-ту входило чотири секції – заг.-орг., археол., мистецька, охорони природи. ВУАК провадив, організовував та координував експедиційні дослідження археол. пам'яток від кам'яного віку до епохи Київської Русі включно, виконував функції гол. держ. органу охорони пам'яток історії та к-ри в УСРР, затверджував реєстри пам'яток респ. та місц. значення і здійснював нагляд за їх збереженням. Наприкінці 1920-х рр. стаціонарні археол. експедиції працювали в 30 округах України з 44. Серед найважливіших були дослідження Маріупольського палеолітичного могильника, трипільських поселень на річках Дніпро та Дністер, білогрудівських зольників (див. Білогрудівська культура) в околицях м. Умань, антич. Старожитностей Ольвії та о-ва Березань, слов'ян. пам'яток на Черкащині, в околицях м. Ромни та в Києві, давньорус. Райковецького городища, а також рятувальні експедиції в р-нах новобудов ДніпроГЕСу, на Пд. Бузі, у м. Маріуполь. Вагомі результати дали дослідження давньорус. і барокових пам'яток Києва та Чернігова. Зусиллями ВУАК підготовлено проект закону про охорону пам'яток, на основі якого постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 16 лип. 1926 було ухвалено "Положення про пам'ятки культури і природи", яке протягом тривалого часу визначало орг.-правові засади охорони пам'яток в Україні. Чл. ВУАК – М.Болтенко, С.Гамченко, С.Дложевський, А.Кримський, М.Макаренко, О.Новицький (голова), М.Рудницький (секретар), С.Таранушенко, О.Федоровський, Д.Щербаківський, Д.Яворницький та ін. К-т підтримував тісний зв'язок з музейними установами, створив широкий актив кореспондентів на місцях. 1934 на основі ВУАК організовано Iнститут історії матеріальної культури АН УРСР.