ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ З'ЇЗД 1918

  Бібліографічне посилання: ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ З'ЇЗД 1918 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vseukrainskyj_selianskyj_1918 (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ З'ЇЗД 1918

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ З'ЇЗД 1918 Відбувся нелегально 10–12 трав. у Києві. Скликаний Укр. сел. спілкою. На момент гетьманського перевороту 1918 делегати уже були обрані, проте новий уряд заборонив проведення з'їзду. Iз обраних 12 тис. делегатів на з'їзд прибуло значно менше, частину їх затримано німцями та гетьманцями на під'їзді до Києва. 1-ше засідання 8 трав. було розігнане, а президію та мандатну комісію заарештовано. 9–10 трав. з'їзд збирався уже нелегально в Голосіївському лісі (колиш. передмістя, нині в межах Києва). Делегати оцінили гетьман. владу (див. Українська Держава, П. Скоропадський) як самозванну, засудили втручання окупаційних військ (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918) у внутр. справи України. З'їзд ухвалив постанову-заклик до трудового селянства. У ній заявлялося, що селянство не визнає урядування гетьмана, Україна залишається Українською Народною Республікою з усіма здобутками революції, земля не переходить у власність поміщиків, селянство організується і готується до збройного повстання. З'їзд звернувся до всіх робітн. і демократ. орг-цій з закликом об'єднатися з селянами для спільної боротьби з контрреволюцією.

Після з'їзду частина радикально настроєних депутатів провела нараду в Києво-Печерській лаврі. На ній було вирішено обрати координаційний к-т у складі 18 осіб (по 2 депутати від кожної губ.), повсюдно створювати сел. к-ти для опору гетьман. владі. Кінцевою метою їхньої діяльності проголошувалась "організація загального повстання" проти режиму П. Скоропадського і відновлення УНР.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917–1920 рр., т. 3. Прага, 1921
  2. Солдатенко в.Ф. Українська революція – концепція та історіографія (1918– 1920 рр.). К., 1999.


(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)