ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИГОДОВСЬКИЙ (ДУНЦОВ) ПАВЛО ХОМИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ВИГОДОВСЬКИЙ (Дунцов) Павло Хомич [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vyhodovskyj_P (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИГОДОВСЬКИЙ (ДУНЦОВ) ПАВЛО ХОМИЧ

ВИГОДОВСЬКИЙ (Дунцов) Павло Хомич (насправді по батькові – Тимофійович; 1802–24(12).12. 1881) – чиновник, декабрист (див. Декабристів рух). Н. в с. Ружичне Проскурівського пов. Подільської губ. (нині в складі м. Хмельницький). Син селянина Тимофія Дунцова. Навч. в уч-щі с. Привороття Ушицького пов. (нині село Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.) та Теофіпольській повітовій нар. шк. (м-ко Теофіполь, нині с-ще міськ. типу тієї ж обл.). Від 1819 – секретар проф. М.Хенцинського у Рівному, з 1823 – канцелярист рівнен. земського суду, з 1824 – писар у канцелярії волин. цивільного губернатора (Житомир). Влітку 1825 прийнятий I.Iвановим до Товариства з'єднаних слов'ян.

Арештований 3 берез. (19 лют.) 1826, за тиждень допроваджений на допит до Санкт-Петербурга, 14(02) берез. замкнений у Петропавловській фортеці (залишався в'язнем до 27(15) лют. 1827). Покараний за 7-м розрядом ("знав про задум царевбивства й належав до таємного товариства зі знанням мети") на дворічну каторгу (термін робіт надалі скорочено наполовину) з подальшим поселенням у Сибіру. 27(15) квіт. 1827, закутий у ножні кайдани разом з І.Аврамовим, О.Бригеном і О.Черкасовим, прибув до Читинського острогу (нині м. Чита, РФ). 15(03) черв. 1828 переведений на поселення до м. Нарим Томської губ. (нині село Томської обл., РФ). Займався кравецтвом, с. госп-вом, літ. працею. 23(11) листоп. 1854 звинувачений за образу місц. начальства, на десять місяців узятий під варту в Томську. Під час обшуку його наримського помешкання було виявлено написані ним трактати революц.-демократ. спрямування. Засуджений до тілесного покарання (не застосоване у зв'язку зі сходженням на престол імп. Олександра II) та відправлення до Iркутської губ., потім був переведений до Якутії.

В. – єдиний із уцілілих на той час декабристів не підпав під амністію 1856. Як адміністративно засланий протягом 1857–71 утримувався в с. Нюрбинське Вілюйської округи та м. Вілюйськ (нині Республіка Саха (Якутія), РФ). В останнє десятиліття свого життя знайшов притулок при іркутському костьолі (формально приписаний до с. Урік Іркутської округи). Хворів, злидарював, 1877 був затриманий поліцією на два тижні за несплату мізерного податку.

П. у м. Iркутськ (нині РФ).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Нечкина М.В. Три письма декабриста Петра Борисова. "Каторга и ссылка", 1926, № 6
  2. Лурье Г. Из рукописей декабриста Выгодовского. Там само, 1934, № 3
  3. Богданова М.М. Декабрист-крестьянин П.Ф.Дунцов-Выгодовский. Иркутск, 1959
  4. Восстание декабристов: Документы, т. 13. М., 1975.

Посилання:
  • АВРАМОВ ІВАН БОРИСОВИЧ
  • БРИГЕН ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ ФОН ДЕР
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТОВАРИСТВО ОБ'ЄДНАНИХ СЛОВ'ЯН

  • Пов'язані терміни:
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ТОВАРИСТВО З'ЄДНАНИХ СЛОВ'ЯН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)