ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vynnychenko_V (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович (28(16).07.1880–06.03.1951) – укр. політ. і держ. діяч, письменник. Н. в с. Веселий Кут Єлизаветградського пов. Херсонської губ. (нині тер. м. Кіровоград) в сел. родині. Закінчив г-зію, 1901 вступив на юрид. ф-т Київ. ун-ту. Під час навчання брав активну участь в укр. нац. русі, був чл. Київ. громади і одним із засн. РУП, вів пропаганду серед селян Полтавщини і робітників Києва. 1902 виключений з ун-ту за політ. діяльність, призваний до армії, яку залишив через загрозу арешту, перейшов на нелегальне становище.

З 1905 входив до керівного ядра Української соціал-демократичної робітничої партії, з 1907 – чл. ЦК УСДРП, 1908 приєднався до щойно створеного Товариства українських поступовців. 1905–17 перебував на напівлегальному та нелегальному становищі в Російській імперії, жив в Австрії, Франції, Швейцарії, Iталії. У цей період відбувся злет літ. таланту в. Перша зб. оповідань "Краса і сила" вийшла друком 1906. У 1910-х рр. в. набув широкої популярності в Росії як письменник європ. рівня, майстер соціальної і морально-психологічної драми, п'єси якого ставили не лише укр., а й рос. та європ. театри. Під час Першої світової війни нелегально жив у Москві, співпрацював у ж. "Украинская жизнь".

Після Лютневої революції 1917 повернувся до Києва, став одним із лідерів української революції 1917–1921, активним і дійовим укр. політиком. Очолював УСДРП, був гол. ред. "Робітничої газети". Керував роботою Укр. нац. конгресу, двох військових, селянського та робітничого всеукр. з'їздів. У трав.–черв. 1917 очолював укр. делегацію, яка передала Тимчасовому урядові вимогу УЦР про надання Україні автономії, вів переговори з делегацією Тимчасового уряду в Києві 11–12 лип. (29–30 черв.) 1917. Стояв біля витоків укр. державності, був чл. та заст. голови УЦР, головою першого укр. уряду – Генерального секретаріату Української Центральної Ради, ген. секретарем внутр. справ, автором та співавтором усіх гол. законодавчих актів УЦР, у т.ч. 4-х Універсалів (див. Універсали Української Центральної Ради ).

31(18) січ. 1918 під тиском міжпарт. розбіжностей подав у відставку з поста Голови Ради народних міністрів Української Народної Республіки та залишив держ. діяльність. Перебував в опозиції до влади гетьмана П.Скоропадського (див. Українська Держава). 18 верес. 1918 став головою Українського національного союзу, відіграв провідну роль у підготовці протигетьманського повстання 1918. 14 листоп. 1918 очолив Директорію УНР. В лют. 1919 вийшов з її складу, не погоджуючись з політикою орієнтації на Антанту. Виїхав за кордон, заявив про перехід на позиції комунізму, утворив у Відні Закордонну групу Української комуністичної партії.

На поч. 1920 почав контактувати з більшовицьким урядом України. В трав. 1920 прибув до Москви, зустрівся з Л.Троцьким, Л.Каменєвим, Г.Зінов'євим, Х.Раковським. Отримав пропозицію стати заст. голови РНК і наркома закордонних справ УСРР. Дотримуючись принципу, що рад. влада в Україні має бути нац., в. висунув вимогу про введення його до складу політбюро ЦК КП(б)У, але йому було відмовлено. Пересвідчившись у неможливості спів-працювати з рад. владою, знову відбув за кордон.

1919–20 в. написав 3-томний мемуарно-публіцистичний твір "Відродження нації", де підбив підсумок своєї політ. кар'єри та виклав власні погляди на укр. революцію. Він вважав себе марксистом, але його погляди зазнали значного впливу зх. лібералізму. У політ. уподобаннях в. коливався між укр. нац. самостійницькою платформою і концепцією укр. рад. республіки.

В. – автор численних публіцистичних, белетристичних і драм. творів. Серед них – п'єси "Щаблі щастя" (1907), "Великий Молох" (1907), "Memento" (1909), "Брехня" (1910), "Гріх", "Між двох сил" (1918) та багато ін.; романи "Записки кирпатого Мефістофеля" (1917), "Сонячна машина" (1926), "Слово за тобою, Сталіне" (1950) та ін. Збірки тв. в. в Україні видавалися у 21 т. (1923– 28) та у 23 т. (1928–30).

Від кін. 1920-х рр. в. жив у Франції, спочатку в Парижі, а 1933 придбав скромну садибу на пд., в окрузі Канн, відійшов від політ. життя, займався літ. діяльністю, живописом (понад 100 картин). 1933, протестуючи проти голодомору 1932–1933 в УСРР, звертався з відкритим листом до політбюро ЦК КП(б)У. Відтоді худож. тв. в. в СРСР були заборонені, їх перестали друкувати і вилучили з масових б-к.

Під час гітлерівської окупації Франції в. був ув'язнений у концтаборі.

П. у с. Мужен (департ. Приморські Альпи, Франція).

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Відродження нації, ч. 1–3. К.–Відень, 1920
  2. Щоденник, т. 1–2. Едмонтон, 1980.
Література:
  1. в.К. Винниченко (1880– 1951): Бібліографічний покажчик. Х., 1995
  2. Верстюк в., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТАНТА
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • КІРОВОГРАД
  • КИЇВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РАКОВСЬКИЙ ХРИСТИЯН ГЕОРГІЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (НЕЗАЛЕЖНИХ), УСДРП(Н), НЕЗАЛЕЖНИКИ
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ СОЮЗ (УНС)
  • УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ, ЧАСОПИС
  • УНІВЕРСАЛИ УЦР
  • ВІДЕНЬ
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ
  • ЗІНОВ'ЄВ ГРИГОРІЙ ОВСІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АВСТРІЯ
  • БАДАН-ЯВОРЕНКО ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • БЕРЕЗІЛЬ, ЖУРНАЛ
  • БОЙКО-БЛОХИН ЮРІЙ ГАВРИЛОВИЧ
  • ЧЕТВЕРТИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД (1920)
  • ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦЕНТРАЛІЗМУ ПРИНЦИП
  • ДРУГИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДЗВІН
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГАСЛО
  • ГАЗЕТА
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ГЛУЩЕНКО МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
  • ХРИСТЮК ПАВЛО ОНИКІЙОВИЧ
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КРАСКОВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • КУРБАС РОМАН ПИЛИПОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • МАЗУРЕНКО ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • МЕМУАРИ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МОСКВА
  • МИХАЙЛОВ ЛЕОНІД ДМИТРОВИЧ
  • НАРБУТ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ІВАНОВИЧ
  • НАШЕ ЖИТТЯ
  • НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • НОВА ДОБА
  • НОВА УКРАЇНА
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • НОВОМИРГОРОД
  • ПЕРШИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ З'ЇЗД 1917
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ
  • ПОРШ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПРОТИГЕТЬМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • РЕСТИТУЦІЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ
  • РІЧИЦЬКИЙ АНДРІЙ
  • РОБІТНИЧА ГАЗЕТА
  • РУБЧАКОВА КАТЕРИНА АНДРІЇВНА
  • РУСАНІВСЬКИЙ ВІТАЛІЙ МАКАРОВИЧ
  • СЛАБЧЕНКО ЄВГЕН
  • СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО Г. М.)
  • СТРУК ДАНИЛО ЄВСТАХІЙОВИЧ
  • ТИЩЕНКО ЮРІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ТРУДОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНИ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС 1917 Р.
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ З'ЇЗД 1917 Р.
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД СЕЛЯНСЬКИХ, РОБ. І СОЛДАТ. ДЕПУТАТІВ 1917 Р.
  • ЮРА ГНАТ ПЕТРОВИЧ
  • ЗАГАРОВ ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛ–ДЕМОКРАТИЧНОЇ РОБІТНИЧОЇ ПАРТІЇ
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ
  • ЗМІНОВІХІВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)