ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИНОГРАДІВ

  Бібліографічне посилання: Вербиленко Г.А. ВИНОГРАДІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vynohradiv_mst (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИНОГРАДІВ

ВИНОГРАДIВ (до 1946 – Севлюш) – місто Закарп. обл., райцентр. Розташов. за 3 км на зх. від р. Тиса (прит. Дунаю). Залізнична ст. Нас. 27,6 тис. осіб (2001).

1262 Севлюш отримав привілеї королів. міста. 29 серп. 1399 угор. король Сигізмунд I Люксембург подарував місто феодалові П.Перені, нащадки якого володіли ним протягом майже чотирьох століть. 1427 Севлюш дістав право на проведення ярмарків.

Нас. міста брало участь у Дожі Дєрдя повстанні 1514, антифеод. русі гайдуків та селян Угочанського комітату 1611 та 1698, нац.-визвол. війні угор. народу 1703–11. Севлюш не раз потерпав від татар. нападів: 1717 війська крим. хана спустошили та спалили місто.

Наприкінці 19 ст. біля міста прокладено вузькоколійку і побудовано залізницю Чоп–Ясіня. На поч. 20 ст. збудовано електростанцію. 25 квіт. 1919 Севлюш окупували румун. війська. У верес. 1919 згідно з Сен-Жерменським мирним договором 1919 в складі Закарпатської України відійшов до Чехословаччини. У берез. 1939 місто окупували війська гортистської Угорщини. 24 жовт. 1944 Севлюш визволили війська Четвертого Українського фронту. За угодою від 29 черв. 1945 між СРСР та Чехословаччиною – у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). 1946– 53 в. – центр Севлюської округи, 1953–62 та з 1965 – райцентр. З містом пов'язане ім'я угор. композитора Б.Бартока.

Пам'ятки арх-ри: Угочанський замок (руїни 14–15 ст.); костьол францисканців 14–15 ст.; монастир з келіями 14–15 ст.; Вознесенський костьол 15–16 ст.; Палац Перені 17 ст.; пам'ятки історії – Меморіальний комплекс на місці братських могил партизанів-підпільників; могила худож. I.Ревеса. Споруджено пам'ятники Б.Хмельницькому, Т.Шевченкові, М.Горькому, Й.Перені. В околицях міста виявлено знахідки пізнього періоду бронзового віку, поселення 9–12 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. IМіС УРСР. Закарпатська область. К., 1969
  2. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987.

Посилання:
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЧЕТВЕРТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ДОЖІ ДЄРДЯ ПОВСТАННЯ 1514
  • ГАЙДУКИ
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ПЕРЕНІ ЙОЖЕФ
  • СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ
  • ЯРМАРОК
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ДОЖІ ДЄРДЯ ПОВСТАННЯ 1514
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • КАРПАТСЬКА СІЧ, ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ОБОРОНИ КАРПАТСЬКА СІЧ
  • КЕМЕНІ ЯНОШ
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • МУЗЕЙ ЛЕГОЦЬКОГО
  • САБОВ ЄВМЕНІЙ ІВАНОВИЧ
  • СЕВЛЮШ
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЖУПА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)