ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИШАТА

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. ВИШАТА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vyshata (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИШАТА

ВИШАТА (р. н. і р. с. невід.) – представник старовинного боярського роду, син новгород. посадника Остромира. За припущенням Д.Прозоровського, підтриманим О.Шахматовим та Д.Лихачовим, в. був нащадком воєводи кн. Володимира Святославича – Добрині, який нібито походив з роду давньорус. воєводи Свенельда (за ін. даними, кн. древлян Мала). У дослідженнях останніх років ці родинні зв'язки не знаходять підтвердження. в. згадується як воєвода новгород. кн. Володимира Ярославича. Його як учасника рус.-візант. війни 1043 (див. Походи Русі на Візантію) разом з частиною дружини було викинуто бурею на узбережжя Болгарії, там він потрапив у полон до Візантії, де, ймовірно, його осліпили. 1046 повернувся на Русь. 1064 разом із сином Володимира Ярославича Ростиславом Володимировичем утік до Тмуторокані.

В. вважається осн. інформатором літописця 0Никона під час створення Початкового літописного ізводу. За О.Шахматовим, Никон зустрічався з в. у Тмуторокані. Д.Лихачов вважав, що від в. Никон отримав не тільки інформацію про похід 1043, а й новгород. й ладозькі перекази про закликання варягів та ін. події, пов'язані з історією Новгорода Великого 10–1-ї пол. 11 ст. Синами в. вважаються київ. бояри Путята Вишатич та Ян Вишатич. Автор "Повісті временних літ" не раз називає останнього, як і його батька, в., серед гол. своїх інформаторів.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Шахматов А.А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. СПб., 1908
  2. Лихачев Д.С. Устные летописи в составе "Повести временных лет". "Исторические записки", 1945, т. 17
  3. Творогов О.В. Вышата. В кн.: Словарь книжников и книжности Древней Руси. XI – первая половина XIV века. Л., 1987.

Посилання:
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДРУЖИНА
  • ЛИХАЧОВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • ПОЧАТКОВИЙ ЛІТОПИСНИЙ ЗВІД
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • ПУТЯТА ВИШАТИЧ
  • РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ШАХМАТОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СВЕНЕЛЬД ВОЄВОДА
  • ТМУТОРОКАНЬ
  • ВАРЯГИ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ЯН ВИШАТИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЯНЬ ВИШАТИЧ
  • КОНСТАНТИН IХ МОНОМАХ
  • НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИСНИЙ ІЗВОД
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • ПУТЯТА ВИШАТИЧ
  • РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)