ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) РАЇНА

  Бібліографічне посилання: Дзюба О.М. ВИШНЕВЕЦЬКА (Могилянка) Раїна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vyshnevetska_R (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) РАЇНА

ВИШНЕВЕЦЬКА (Могилянка) Раїна (1589 – 1619) – укр. меценатка. Старша з чотирьох дочок молдов. господаря Iєремії Могили (1593–1606). Бл. 1605 Раїна одружилася з кн. Михайлом Вишневецьким (див. Вишневецькі), одним із найбагатших укр. князів. Три її сестри також взяли шлюб з представниками відомих родин – Корецьких, Потоцьких. Родина Могили міцно трималася православ'я, була патроном Львівського братства, на її кошти братство спорудило Успенську церкву. Меценатську традицію продовжила й в. Вона була засн. трьох відомих монастирів у своїх володіннях на Лівобережній УкраїніГустинського Свято-Троїцького монастиря, Ладинського Свято-Покровського монастиря, Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря. Надала монастирям фундуші (див. Фундушеві маєтності) на земельні володіння, вилов риби. Підтримувала ігумена Густинського монастиря I.Копинського.

П. у молодому віці, залишивши сиротою семилітнього сина Ярему (див. Я.Вишневецький). Його опікуном став троюрідний брат батька кн. К.Вишневецький, перший із родини Вишневецьких, котрий перейшов у католицизм.

Відомий портрет Раїни Могилянки, що зберігався в галереї Вишневецьких, яка знаходилася в 19 ст. у с. Новомалин (нині село Острозького р-ну Рівнен. обл.), нині втрачений.

П. у м. Вишнівець.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Левицкий О. Раина Могилянка, княгиня Вишневецкая. К., 1887
  2. Яковенко Н.М. Українська шляхта: з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993.

Посилання:
  • ФУНДУШЕВІ МАЄТНОСТІ
  • ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • КАТОЛИЦИЗМ
  • КОПИНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ІСАЙЯ
  • КОРЕЦЬКІ
  • ЛАДИНСЬКИЙ (ПІДГІРСЬКИЙ) СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МГАРСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО, СВЯТО-УСПЕНСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ВИШНІВЕЦЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • КОПИНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ІСАЙЯ
  • МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)