ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИШНІВЧАНСЬКА КАТАСТРОФА ТРАНСІЛЬВАНСЬКОЇ АРМІЇ 1657 Р.

  Бібліографічне посилання: Станіславський В.В. ВИШНІВЧАНСЬКА КАТАСТРОФА ТРАНСІЛЬВАНСЬКОЇ АРМІЇ 1657 Р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vyshnivchytska_katastrofa_1657 (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИШНІВЧАНСЬКА КАТАСТРОФА ТРАНСІЛЬВАНСЬКОЇ АРМІЇ 1657 Р.

ВИШНІВЧАНСЬКА КАТАСТРОФА ТРАНСІЛЬВАНСЬКОЇ АРМІЇ 1657 – знищення крим.- татар. військом трансільванської армії під Вишнівчиком (Галичина). Протягом 1-ї пол. 1657, в ході національної революції 1648–1676, гетьман Б.Хмельницький вжив заходів для розширення тер. Укр. козац. д-ви за рахунок приєднання зх.-укр. земель. Потенційними союзниками України виступали Швеція і Трансільванське князівство, які також претендували на певні землі Речі Посполитої. При цьому особливі надії покладалися на успіх спільного походу в Польщу трансільванського кн. Ракоці Дєрдя II і наказного гетьмана А.Ждановича. Успішний розвиток походу з лют. по черв. 1657, коли союзниками було здобуто чимало стратегічно важливих пунктів, зокрема Краків (тут відбулося з'єднання з армією швед. короля Карла Х Густава) і Варшаву, був перекреслений воєн. невдачами. Вони розпочалися після відходу шведів й отримання Дєрдем II Ракоці звістки про вторгнення польс. військ у Трансільванію. Під тиском поляків союзники розпочали відступ. 22 лип. під м. Меджибіж, після переговорів з польс. представниками, Дєрдь II Ракоці капітулював. Тоді ж А.Жданович залишив трансільванські війська і з'єднався з підрозділами, які очолював Ю.Хмельницький (вони були відправлені Б.Хмельницьким на підтримку союзників).

Подальша доля трансільванської армії виявилася трагічною – вона вщент була розгромлена крим.-татар. військами. З наближенням татар під командою Мегмет-Гірея Дєрдь II Ракоці залишив армію напризволяще й вернувся до свого князівства. Татари почали переслідувати угорців від р-ну м. Скалат, а під Вишнівчиком оточили. Протягом трьох днів трансільванська армія, що налічувала бл. 10 тис. осіб, перебувала в оточенні. В результаті переговорів з татарами була досягнута домовленість про викуп та звільнення оточених. Проте після отримання викупу татари увірвалися в табір угорців. Останні оборонялися надзвичайно мужньо. В полон до татар потрапило всього 15–20 осіб, частині вдалося прорватися, однак більшість воїнів загинула. Поразка походу ускладнила виконання плану возз'єднання укр. земель і змусила укр. кер-во вдатися до пошуку нових шляхів вирішення цього завдання.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий. СПб., 1884
  2. Жерела до історії України–Руси, т. 12. Львів, 1911
  3. Санин Г.А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в середине XVII века. М., 1987
  4. Смолій в.А., Степанков в.С. Богдан Хмельницький. К., 1995
  5. Їх же. Українська державна ідея XVII–XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. К., 1997
  6. Гурбик А. Антон Жданович. В кн.: Полководці Війська Запорозького, вип. 1. К., 1998
  7. Смолій в.А., Степанков в.С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). К., 1999.

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • КАРЛ Х ГУСТАВ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ
  • МЕДЖИБІЖ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ ІІ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРАНСИЛЬВАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВАРШАВА
  • ЖДАНОВИЧ АНТОН МИКИТОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КЕМЕНІ ЯНОШ
  • РАКОЦІ ДЄРДЬ ІІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)