ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИШНІВЕЦЬ

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. ВИШНІВЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vyshnivets_smt (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИШНІВЕЦЬ

ВИШНIВЕЦЬ – с-ще міськ. типу Збаразького р-ну Терноп. обл. Розташов. у пн. ч. Терноп. обл., на р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) за 16 км від залізничної ст. Карначівка.

Перша письмова згадка про в. – 1395: вел. кн. литов. Вітовт позбавив Дмитра-Корибута Ольгердовича Сіверського князівства (див. Сіверська земля) і дав йому кілька волин. поселень, зокрема і в., де і був побудований князівський замок, що стояв на правому березі р. Горинь у межах сучасного с. Старий Вишнівець (дотепер залишилися рештки валів і старої церкви). Згодом став резиденцією князів Вишневецьких. 1494 в. зруйновано татар. військами. 1512 поблизу міста польс. війська розгромили 25-тис. татар. військо на чолі з ханом Менглі-Гіреєм.

Після Люблінської унії 1569 входить до складу Польщі. В 1640-х рр. стало значним ремісничим і торг. центром. 1640 Я.Вишневецький побудував тут великий замок і монастир для ченців ордену кармелітів (див. Кармеліти). 1648 монастир зруйнований одним із загонів армії Б.Хмельницького. 1649 в. зруйновано татар. військами, які поверталися у Крим після підписання Зборівського договору Криму з Польщею 1649. 1653, 1666, 1667, 1672 в. знову зруйновано татарами. З метою відновлення міста королів. наказом нас. було звільнено від сплати податків і виконання повинностей на 12 років. 1720 у в. за наказом останнього з роду Вишневецьких – кн. Михайла-Сервасія побудовано розкішний палац. Від 1744 в. перебував у володінні магнатського роду Мнішеків. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793,1795) в. – у складі Російської імперії, стає центром волості Кременецького пов. Волинської губернії.

Місто відвідували Т.Шевченко (1846), О. деБальзак (1848).

Від 1920 в. – у складі Польщі. У 1920–30-х рр. частина нас. емігрувала до Канади, США, Бразилії та ін. країн. Від 1939 – у складі УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). Райцентр 1940–62.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 окуповано гітлерівцями від 1 лип. 1941 по 6 берез. 1944.

Від 1960 в. – с-ще міськ. типу. Пам'ятки арх-ри: замок (15 ст.), палац і парк (1731–40).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. IМіС УРСР. Тернопільська область. К., 1973.

Посилання:
  • БАЛЬЗАК ОНОРЕ ДЕ
  • ДМИТРО-КОРИБУТ ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • КАРМЕЛІТИ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МЕНГЛІ-ҐЕРЕЙ I
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКИЙ ЯРЕМА (ІЄРЕМІЯ)
  • ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР КРИМУ З ПОЛЬЩЕЮ 1649

  • Пов'язані терміни:
  • БАЛЬЗАК ОНОРЕ ДЕ
  • ЛЯСОТА (ЛАСОТА) ФОН СТЕБЛАУ
  • МІХАЛ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ, МІХАЛ-ТОМАШ-КОРИБУТ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
  • НЕСВИЦЬКІ (НЕСВІЗЬКІ)
  • ОРДА НАПОЛЕОН
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВИШНЕВЕЦЬКА (МОГИЛЯНКА) РАЇНА
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ВИШНІВЕЦЬКА БИТВА 1512


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)