ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВИТВИЦЬКИЙ СТЕПАН

  Бібліографічне посилання: Горинь В.І. ВИТВИЦЬКИЙ Степан [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vytvytskyj_S (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИТВИЦЬКИЙ СТЕПАН

ВИТВИЦЬКИЙ Степан (13.03. 1884–09.10.1965) – громад. та політ. діяч, адвокат. Н. в с. Угорники, на Станіславщині. Голова "Академічної громади" у Львові та т-ва "Січ" у Відні. Згодом брав участь у культ. житті на Дрогобиччині, вступив у ряди 0Українського січового союзу. 1915–18 – чл. редакції газет "Діло" і "Свобода" у Львові, 1918 – чл. політ. к-ту, що підготував акт 1 листоп. 1918 (див. Листопадова національно-демократична революція в Галичині 1918). Як чл. Укр. нац.-демократ. партії обраний секретарем Української національної ради у Львові і міністром уряду Західноукраїнської Народної Республіки; брав активну участь у об'єднанні ЗУНР і УНР 22 січ. 1919 (див. Акт злуки). Згодом – держ. секретар закордонних справ; представник уряду ЗУНР у переговорах із місіями Антанти у справі перемир'я з Польщею; в листоп. 1919 – заст. голови дипломатичної місії Директорії УНР до Варшави. Відмовився від посади на знак протесту проти Варшавського договору 1920. Кер. від. закордонних справ в уряді УНР на еміграції у Відні; 1921–23 – голова місії ЗУНР у Парижі й Лондоні. 1924–39 – громад. і політ. діяч Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) на Дрогобиччині. 1935–39 – посол (депутат) до польс. Сейму, 1938 – заст. голови УНДО та Укр. парламентської репрезентації. На еміграції з 1945. Брав участь в організації Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині (заст. голови) і створенні Укр. нац. ради; від 1949 – заст. голови виконавчого органу Укр. нац. ради і кер. від. закордонних справ, од 1951 – представник виконавчого органу Укр. нац. ради у США.

1954 обраний президентом УНР на еміграції.

П. у м. Нью-Йорк.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Волинець С. Передвісники і творці листопадового зриву. Вінніпег, 1965.

Посилання:
  • АКАДЕМІЧНА ГРОМАДА
  • АКТ ЗЛУКИ (1919)
  • АНТАНТА
  • ДІЛО
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛЬВІВ
  • СІЧ ВІДЕНСЬКА - ОРГ-ЦІЯ У ВІДНІ
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА У ЛЬВОВІ
  • УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ (УНДО)
  • ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р.
  • ВІДЕНЬ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР УНР НА ЕМІГРАЦІЇ
  • КОНСТИТУЦІЙНІ АКТИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • СВОБОДА - ТИЖНЕВИК, ЛЬВІВ (1897-1938)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)