Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ВИТВИЦЬКИЙ Василь Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Vytvytskyj_V (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВИТВИЦЬКИЙ Василь Васильович (16.10.1905–31.12.1999) – укр. музикознавець, композитор, громад. та культ. діяч. Д-р мистецтвознавства (1932). Н. в м. Коломия. З дитинства цікавився музикою. Гри на фортепіано вчився у Львові, серед. освіту здобув у Коломийській г-зії. Вступив на філос. ф-т Львів. ун-ту; після його закриття 1925–29 навч. на музикологічному ф-ті Краківського університету, де паралельно слухав лекції з укр. мови та літ. професорів I.Зілинського та Б.Лепкого. 1929–37 – викл. теорії музики у філіалі Вищого муз. ін-ту ім. М.Лисенка в Перемишлі (нині Пшемисль, Польща), 1933–37 – його дир. Дійсний чл. НТШ (до 1939), активіст Спілки укр. професійних музик, референт Укр. видавничого ін-ту. З 1920 – співробітник Iн-ту укр. фольклору АН УРСР (до 1941), викл. Львів. консерваторії (1939–44), кер. муз. від. Львів. радіо. Учасник святкування 100-літнього ювілею М.Лисенка (Львів, 1942). Після Другої світової війни деякий час перебував у Відні, був делегатом з'їзду мистецького укр. руху (Аугсбург, Німеччина, 1946), готував I з'їзд та установчі збори Об'єднання укр. музик (квіт. 1946, в таборі Карлсфельд біля Мюнхена), на яких був обраний його головою. Опрацював муз. частину пластового співаника "В дорогу" (Аугсбург, 1949). В цьому ж році переїхав до США (м. Детройт, шт. Мічиган). Пізніше жив у м. Глен Спей (шт. Нью-Йорк).

Організатор концертно-культ. життя українців, автор численних статей з історії укр. музики 18–19 ст. для "Енциклопедії українознавства". Пройшов курс бібліотечної справи й надалі працював у цій галузі. Досліджував творчість С.Воробкевича, Василя Барвінського, М.Гайворонського та ін. (знайшов у Парижі рукопис сонати для скрипки і клавесина М.Березовського), взаємовпливи укр. та зх.-європ. музики (ст. "Українські впливи у Шопена", "Бела Барток і українська музика" та ін.).