ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЯХІЯ ОЛЕКСАНДР

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. ЯХІЯ Олександр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yakhiia_O (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЯХІЯ ОЛЕКСАНДР

ЯХІЯ Олександр (1580-ті рр. — п. 1648) — політ. авантюрист, який удавав із себе сина султана Мегмеда III і, претендуючи на престол Османської імперії, титулувався султаном. Походження матері виводив з імператорської династії Комнінів, що правила свого часу у Візантії. Розповідав про своє таємне хрещення за правосл. обрядом. Щоб здобути султанський престол, прагнув заручитися підтримкою деяких європ. володарів, а також запороз. козаків (див. Козацтво українське). Восени 1624 прибув до Києва і за посередництва київ. правосл. митрополита І.Борецького налагодив контакти із запорожцями, переконав їх підтримати свої династичні плани. Козаки спільно з Я. вдалися до певних практичних кроків, спрямованих на створення широкої антиосман. коаліції. Вони звернулися з відповідною пропозицією до крим. калги Шагін-Герея, однак безуспішно. Так само невдачею завершилися їхні спроби залучити до цієї коаліції рос. царя Михайла Федоровича (на поч. 1625 до Москви відбули 13 послів Війська Запорозького із листом гетьмана К.Андрієвича, а також 2 посланці Я. з його грамотою). Водночас у межах підтримки Я. 1625 козаки помітно активізували морські походи проти Османської імперії. Я. перебував на Запорожжі до червня 1625, потім козаки відправили його до Черкас. Згодом цей претендент на турец. престол на деякий час опинився на території Моск. д-ви й через Архангельськ (нині місто в РФ) виїхав за кордон, де не полишав спроб реалізувати свої політ. плани.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Кулиш П.А. Материалы для истории воссоединения Руси. М., 1877
  2. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 7. К., 1995
  3. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI — перша половина XVII ст.). К., 1998
  4. Його ж. Витоки українського націотворення. К., 2010

Посилання:
  • АНДРІЄВИЧ КАЛЕНИК
  • БОРЕЦЬКИЙ ІОВ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КАЛГА, КАЛГА-СУЛТАН
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СУЛТАН, ТИТУЛ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ТРАХТЕМИРІВСЬКИЙ МОНАСТИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)