ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, Ярослав-Георгій Володимирович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yaroslav_M (останній перегляд: 23.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, ЯРОСЛАВ-ГЕОРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ, Ярослав-Георгій Володимирович (978 або 1-ша пол. 980-х рр. — п. 20.02. 1054) — київ. князь, за правління якого Київська Русь сягнула піку своєї могутності. Прізвисько "Мудрий" стали вживати в історіографії з 2-ї пол. 19 ст. Син київ. кн. Володимира Святославича і Рогнеди. Був одружений двічі: ім’я та походження першої дружини невідомі; друга дружина (із 1019) — Інгігерда-Ірина (п. 1051), донька швед. конунга Олафа Шетконунга.

У ході "адміністративної реформи" Володимира Святославича Я.М. став князем-намісником батька в Ростові (нині місто Ярославської обл., РФ), а після смерті свого брата, новгород. кн. Вишеслава, посів його місце. Князюючи в Новгороді (див. Новгород Великий), Я.М. пустив там коріння і наприкінці правління Володимира Святославича почав прагнути самостійності: 1014 відмовився платити традиційну данину Києву. Володимир Святославич вирішив збройно приборкати непокірного сина, але під час підготовки походу на Новгород раптово помер (15 липня 1015). Між нащадками Володимира Святославича почалася кривава боротьба за владу. З усобиці Володимировичів 1015—1019, в якій загинули більшість учасників, переможцем вийшов Я.М., котрий остаточно утвердився в Києві 1019. Відомо, що на цей час, крім Я.М., на Русі князювали Мстислав Володимирович у Тмуторокані, Судислав Володимирович у Пскові (нині місто в РФ) та Брячислав Ізяславич (онук Володимира Святославича) в Полоцьку (нині місто Вітебської обл., Білорусь). 1021 Брячислав Ізяславич напав на Новгород, був розбитий Я.М. і уклав з ним мир, після чого не виявляв активності, залишаючись фактично незалежним володарем. 1022 Мстислав Володимирович після невдалої спроби захопити Київ осів у Чернігові й відстояв своє право на нього, перемігши Я.М. в Лиственській битві 1024. Після укладення 1026 миру, який передбачав розділ "Руської землі" по Дніпру (Київ із Правобережжям залишався за Я.М., а Чернігів з Лівобережжям — за Мстиславом Володимировичем), брати жили у злагоді. 1036 помер Мстислав Володимирович, який не залишив спадкоємця. Того ж року Я.М. схопив і ув’язнив Судислава Володимировича, після чого київ. князь став "самовластцем", володіючи всією Руссю (за винятком Полоцького князівства). Для підсилення контролю за Новгородом Я.М. позбавив влади новгород. посадника Костянтина (сина Добрині), який був ув’язнений і страчений.

Я.М., так само, як і його батько, приділяв велику увагу обороні країни від кочовиків. Князь приєднав до Русі Поросся, де було споруджено оборонну лінію. 1036 під стінами Києва були розгромлені печеніги, які після цього вже ніколи не становили загрози для Русі.

Гол. напрямком зовн. політики Я.М. був західний, і зокрема балтійський. Маючи потребу у сканд. найманцях (див. Варяги) і намагаючись нейтралізувати свого противника, польс. кн. Болеслава I Хороброго, Я.М. на початку свого правління встановив дружні зв’язки з володарями Швеції, Данії та Німеччини. Пізніше київ. князь активно втручався у сканд. справи, підтримуючи швед. і норвез. противників англо-датського короля Кнута Великого. Скориставшись послабленням Польщі після смерті Болеслава I, Я.М. 1030 і 1031 здійснив два походи на захід (другий — разом із братом Мстиславом Володимировичем) і повернув втрачені 1018 території на русько-польс. порубіжжі (Белз, Червенські гради). У подальшому Я.М. мав союзницькі відносини з польс. кн. Казимиром I і надав йому допомогу в боротьбі із князем мазовшан (1041). Зміцнюючи вплив Русі в Пд.-Сх. Прибалтиці, Я.М. ходив на чудь (естів, 1030), ятвягів (1038), литву (1040, 1044).

Тривалий період миру з Візантією був несподівано перерваний походом на Константинополь, коли рус. військо на чолі із сином Я.М. Володимиром зазнало поразки (1043; див. Походи Русі на Візантію).

Подібно до ін. середньовічних володарів Я.М. вдавався до династичних шлюбів, які закріплювали зовнішньополіт. союзи та/або піднімали міжнар. престиж київ. князя (і так само його партнерів). Сини Я.М. (Ізяслав Ярославич і Всеволод Ярославич) були одружені із сестрою польс. князя та донькою візант. імператора, доньки (Анна Ярославна, Єлизавета Ярославна, Анастасія Ярославна) — із французьким, норвезьким та угорським королями, сестра Марія-Добронєга (див. Добронєга Володимирівна) — із польс. князем.

Я.М. реалізував грандіозний будівничий проект, завдяки якому Київ отримав неприступні укріплення та гідні столиці величні будівлі: Софійський собор, Золоті ворота, монастирі Святого Георгія і Святої Ірини (див. Місто Ярослава). За правління Я.М. тривали християнізація Русі й розвиток к-ри. При Софійському соборі було організовано скрипторій і книгозбірню. Цивілізаційні успіхи ще недавно язичницької країни демонструє присутність у князівському оточенні Іларіона — автора "Слова про Закон і Благодать", першого київ. митрополита-русина. З іменем Я.М. традиція пов’язує "Руську Правду" і один із перших статутів церковних.

Перед смертю Я.М. розподілив між синами володіння і заповів "старійшинство" старшому синові (див. Ряд Ярослава 1054).

П. у м. Вишгород, похований у київ. Софійському соборі.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Толочко П.П. Володимир Святий. Ярослав Мудрий. К., 1996
  2. Карпов А. Ярослав Мудрый. М., 2001
  3. Бибиков М.В. «И прекладаша отъ грекъ на словеньскыи языкъ». В кн.: Ярослав Мудрый и его эпоха. М., 2008
  4. Котляр Н.Ф. Ярослав и его время в общественном сознании второй половины XI — XIII в. Там само
  5. Мельникова Е.А. Балтийская политика Ярослава Мудрого. Там само
  6. Толочко П.П. О происхождении Ярослава Мудрого. Там само

Посилання:
  • АНАСТАСІЯ ЯРОСЛАВНА
  • АННА ЯРОСЛАВНА
  • БЕЛЗ
  • БОЛЕСЛАВ І ХОРОБРИЙ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРВЕНСЬКІ ГРАДИ
  • ЧУДЬ
  • ДАНИНА
  • ДОБРОНЄГА ВОЛОДИМИРІВНА
  • ДОБРИНЯ
  • ЄЛИЗАВЕТА ЯРОСЛАВНА
  • ІЛАРІОН
  • ІНГІГЕРДА
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • МІСТО ЯРОСЛАВА
  • МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МИТРОПОЛИТ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ
  • ПОРОССЯ
  • РЯД ЯРОСЛАВА 1054
  • РОГНЕДА
  • РУСЬКА ПРАВДА
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • СТАТУТИ ЦЕРКОВНІ
  • СУДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ТМУТОРОКАНЬ
  • УСОБИЦЯ ВОЛОДИМИРОВИЧІВ 1015–1019
  • ВАРЯГИ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ
  • ВИШГОРОД
  • ЯТВЯГИ
  • ЗОЛОТІ ВОРОТА В КИЄВІ

  • Пов'язані терміни:
  • АДАМ БРЕМЕНСЬКИЙ
  • АКТИ ІСТОРИЧНІ
  • АНАСТАСІЯ ЯРОСЛАВНА
  • АРПАДИ
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БІБЛІОТЕКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • БІБЛІОТЕКИ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БЛУД
  • БОЛЕСЛАВ І ХОРОБРИЙ
  • БОРИС І ГЛІБ
  • БОРИС В'ЯЧЕСЛАВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЧЕРВЕНСЬКІ ГРАДИ
  • ЧУДЬ
  • ДАВНЬОРУСЬКА ЕТНОКУЛЬТУРНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ДОБРОНЄГА ВОЛОДИМИРІВНА
  • ДОГОВОРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ З ВІЗАНТІЄЮ
  • ДОРОГИЧИНСЬКА ВОЛОСТЬ
  • ДУУМВІРАТИ НА РУСІ
  • ДИПЛОМАТІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
  • ЄЛИЗАВЕТА ЯРОСЛАВНА
  • ЕПІГРАФІКА
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГЕРАСИМОВ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГРАФІТІ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ ДАВНЬОЇ РУСІ
  • ГРИВНЯ
  • ІГОР ЯРОСЛАВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ЯРОСЛАВИЧ
  • ІЛАРІОН
  • ІНГІГЕРДА
  • ІОАНН І
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ІЗЯСЛАВА-СВЯТОПОЛКА МІСТО
  • КАГАН
  • КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ
  • ХАРАЛЬД, ХАРАЛЬД СІГУРДССОН СУВОРИЙ ПРАВИТЕЛЬ
  • КНЯЗЬ
  • КОНСТАНТИН IХ МОНОМАХ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРСУНЬ, КОРСУНЬ КИЇВСЬКИЙ
  • КУРСЬК, ДАВНЬОРУСЬКЕ МІСТО
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЛЕСТВИЧНЫЙ ПОРЯДОК ЗАМІЩЕННЯ КНЯЖИХ СТОЛІВ НА РУСІ
  • ЛІКОТЬ
  • ЛИСТВЕН
  • ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1024
  • ЛУКА ЖИДЯТА (ЖИРЯТА), ЛУКА НОВГОРОДСЬКИЙ
  • ЛЮБЕЦЬКА БИТВА 1016
  • МАРКОВИЧ ЯКІВ МИХАЙЛОВИЧ
  • МЕШКО ІІ
  • МІСТО ЯРОСЛАВА
  • МОНАРХІЯ
  • МОНЕТНИЙ ДВІР
  • МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • МУСІН-ПУШКІН ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МИКОЛИ МОКРОГО ІКОНА
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • ПЕЧЕНІГИ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПІНСЬК
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОРОССЯ
  • ПОСАДНИК
  • ПРЕДСЛАВА
  • РЕДЕДЯ
  • РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • РЯД ЯРОСЛАВА 1054
  • РЮРИКОВИЧІ
  • РОГНЕДА
  • РОСТИСЛАВИЧІ ГАЛИЦЬКІ
  • РУСЬКА ПРАВДА
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • РУСЬКИЙ КАГАНАТ
  • ШВЕЦІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ
  • СЮЗЕРЕНІТЕТ КОЛЕКТИВНИЙ
  • СКАЗАНІЄ І СТРАСТЬ І ПОХВАЛА СВЯТИМ БОРИСУ ТА ГЛІБУ
  • СЛОВЕНИ, СЛОВЕНЕ, СЛОВЕНИ ІЛЬМЕНСЬКІ
  • СНЕМ - З'ЇЗД КНЯЗІВ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • СРІБЛЯНИК
  • СТАРОКИЇВСЬКА ГОРА
  • СТАТУТИ ЦЕРКОВНІ
  • СУДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СВЯЩЕННА РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ГЕРМАНСЬКОЇ НАЦІЇ
  • СВЯТОПОЛК ОКАЯННИЙ, СВЯТОПОЛК-ПЕТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ АБО СВЯТОПОЛК-ПЕТРО ЯРОПОЛЧИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ТМУТОРОКАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТОЛОЧКО ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • УКРАИНСКИЙ НАРОД В ЕГО ПРОШЛОМ И НАСТОЯЩЕМ – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (1914-1916)
  • УСОБИЦЯ ВОЛОДИМИРОВИЧІВ 1015–1019
  • ВАГИЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАРЯГИ
  • ВАСИЛІВ
  • ВІЧЕ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВСЕСЛАВ БРЯЧИСЛАВИЧ
  • ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ
  • ВИШГОРОД (АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА)
  • ЯКУН
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЯТВЯГИ
  • ЮР'ЇВ, ДАВНЬОРУС. МІСТО
  • ЗАКОН РУСЬКИЙ
  • ЗАКОН СУДНИЙ ЛЮДЄМ
  • ЗОЛОТІ ВОРОТА В КИЄВІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)