ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЙОФФЕ АБРАМ ФЕДОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шолох Я.Л. ЙОФФЕ Абрам Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yoffe_A (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЙОФФЕ АБРАМ ФЕДОРОВИЧ

ЙОФФЕ Абрам Федорович (29 (17).10.1880–14.10.1960) – фізик, організатор науки, чл.-кор. РАН (1918; від 1925 – АН СРСР), акад. РАН (1920). Віце-президент АН СРСР (1926–29 та 1942–45). Чл. ВАСГНІЛ (1956). Герой Соц. Праці (1955). Чл.-кор. Геттінгенської (1924) та Берлінської (1928) академій наук, Амер. акад. наук та мистецтв у Бостоні (1958), почесний д-р Каліфорнійського ун-ту (1928, США), Сорбонни (1945), почесний чл. Франц., Брит., Китайс. фізичних т-в. Н. в м. Ромни. Закінчив Роменське реальне уч-ще. 1897–1902 – навчався в Петерб. технологічному ін-ті. 1902–06 – працював у лабораторії нім. фізика В.-К.Рентгена в Мюнхені (Німеччина), де 1905 отримав ступінь д-ра філософії. Після повернення в Росію працював у Петерб. політех. ін-ті. 1913 захистив магістерську, а 1915 – докторську дисертації, обраний проф. каф-ри заг. фізики.

За його участі було створено фізико-тех. від. у Рентгенологічному та радіологічному ін-ті (1918), фізико-мех. ф-т у Політех. ін-ті (1919), Фізико-тех. ін-т (1921), Фізико-агрономічний ін-т (1932). Він ініціював створення фізико-тех. ін-тів у багатьох пром. центрах СРСР, зокрема у Харкові та Дніпропетровську.

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 працював у Казані (нині столиця Татарстану, РФ), очолював Військ.-мор. та Військ.-інженерну комісії. В ході повоєнної кампанії проти т. зв. космополітів (див. Кампанія боротьби з "космополітизмом" 1949–1953) був звільнений з посади директора Фізико-тех. ін-ту. 1952–55 очолював Лабораторію напівпровідників АН СРСР, а від 1955 – Ін-т напівпровідників АН СРСР.

Його осн. наук. досягнення пов'язані з вивченням електричних, фотоелектричних та мех. властивостей кристалів. Він був одним з перших, хто почав досліджувати напівпровідники. Висунув гіпотезу про те, що напівпровідники можуть забезпечити ефективне трансформування енергії випромінювання в електричну енергію (за цим принципом працюють т. зв. сонячні батареї). Його учнями були такі всесвітньо відомі фізики, як: П.Капіца, І.Курчатов, О.Александров, Ю.Харитон та ін.

Лауреат Держ. премії СРСР (1942), Ленінської премії (1961, посмертно).

П. в м. Ленінград (нині м. Санкт-Петербург).

дата публікації: 2005 р.

Праці:
  1. Физика кристаллов. М.-Л., 1929
  2. Основные представления современной физики. Л.-М., 1949
  3. Физика полупроводников. М.-Л., 1957.
Література:
  1. Кикоин И.К., Соминский М.С. Абрам Федорович Иоффе (К восьмидесятилетию со дня рождения). "Успехи физических наук", 1960, т. 72, вип. 2
  2. Соминский М.С. Абрам Федорович Иоффе. М.-Л., 1964
  3. Абрам Федорович Иоффе. М., 1981
  4. Абрам Федорович Иоффе (1880-1960). М., 1981.

Посилання:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • КАМПАНІЯ БОРОТЬБИ З КОСМОПОЛІТИЗМОМ 1949–1953
  • ХАРКІВ
  • РОМНИ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • РОМНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)