ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЙОРДАНІЯ

  Бібліографічне посилання: Шолох Я.Л. ЙОРДАНІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yordanija (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЙОРДАНІЯ

ЙОРДАНІЯ, Йорданське Хашимітське Королівство (Al-Urdunn, Al-Mamlaka al-'Urdunniya al-Hāshimiyyah) – д-ва на Бл. Сході у зх. ч. Азії. Пл. – 89,4 тис. км². Нас. – бл. 5,76 млн осіб (2005). Етнічний склад: араби (98 %), черкеси, вірмени, чеченці, перси, турки, курди та ін. (2 %). Держ. мова – араб. Нас. сповідує іслам сунітського зразка (92 %), християнство (6 %), ін. релігії. Столиця – м. Амман. Адм.-тер. поділ на 12 мухафаз (провінцій). Грошова одиниця – йорданський динар.

Як суверенне королівство існує від 25 трав. 1946. Від 1952 – конституційна монархія. Держ. влада поділяється на законодавчу, виконавчу та суд. Глава д-ви і верховний головнокомандувач армії – король із правлячої династії Хашимітів (од 1999 – Абдалла II). Він призначає прем'єр-міністра та членів уряду, які підлягають затвердженню парламентом. Законодавча влада представлена двопалатним парламентом – Нац. асамблеєю. Члени верхньої палати – Сенату – призначаються королем, їхня кількість не може бути більшою половини кількості обраних нар. голосуванням депутатів нижньої палати. Члени Палати представників обираються шляхом прямого голосування на пропорційній основі строком на 4 роки (110 місць). Усі ухвалені парламентом закони набувають сили тільки після підписання їх королем. Король має право вето, яке, однак, може бути подолане ²/3 голосів обох палат парламенту. Суд. влада незалежна й представлена трьома категоріями судів: цивільними, реліг. та спец. (під юрисдикцією останніх перебувають справи, пов'язані з нац. безпекою та наркоторгівлею).

Найдавніші за віком археологічні матеріали, що знайдені на тер. Й. і які засвідчують присутність тут людей, датуються 10–7 тис. до н. е. Колись йорданські землі заселяли семітські племена, у 3–2 тис. до н. е. тут жили також фінікійці, хети та ін. народи. У 1 тис. до н. е. ч. тер. сучасної Й. входила до Ізраїльського та Іудейського царств. Наприкінці 1 тис. до н. е. тут виникло Набатейське царство з центром у м. Петра (нині м. Ваді-Муса). Від 332 до н. е. йорданські землі були частиною д-ви Александра Македонського, а після його смерті увійшли до складу д-ви Птолемеїв. На поч. 2 ст. н. е. вони були завойовані римлянами. Від 4 ст. – у складі Візантії, в 7 ст. – завойовані арабами й увійшли до Араб. халіфату. Поступово тут поширилися араб. мова та іслам. Протягом 11–15 ст. ці землі зазнали вторгнення хрестоносців (див. Хрестові походи), сельджуків та єгип. мамлюків. 1516 стали ч. Османської імперії. Після розпаду останньої (1918) за рішенням міжнар. конф. в Сан-Ремо (1920) перейшли під контроль Великої Британії. 1921 виділені в окрему територіальну одиницю – емірат Трансйорданію на чолі зі старшим сином одного з реліг. лідерів Мекки шерифа Хусейна ібн Алі – Абдаллою. 1946 Трансйорданія отримала незалежність від Великої Британії, хоча брит. війська все ще залишалися в країні (вони були виведені з її тер. 2 листоп. 1958). 15 трав. 1946, після проголошення незалежності д-ви Ізраїль, йорданські війська окупували Зх. берег р. Йордан та Сх. Єрусалим (див. Єрусалим). У квіт. 1949 Й. стала офіційно називатися Йорданським Хашимітським Королівством. У квіт. 1950 парламент Й. ухвалив рішення про приєднання до Й. тер Сх. Палестини. 1952 на трон зійшов король Хусейн (правив до 1999). Для зміцнення внутрішньополіт. ситуації в країні після виступів опозиційних сил, невдоволених, зокрема, тим, що уряд підписав Багдадський пакт (1955), король Хусейн проголосив нові вибори й сформував уряд лояльної опозиції на чолі з С.Наблусі. Невдовзі опозиційні сили почали підготовку до військ. перевороту. В квіт. 1957 король Хусейн запровадив у країні надзвичайний стан, до Й. прибували брит. війська. Поч. 1960-х рр. позначився екон. піднесенням, 1961 були проведені парламентські вибори.

Зі створенням 1964 Орг-ції визволення Палестини (ОВП) почалося загострення араб.-ізраїл. конфлікту. Арабо-ізраїл. війна 1967 призвела до втрати Й. Зх. берега р. Йордан та Сх. Єрусалима. Країна зазнала важких екон. та військ. втрат. На її тер. оселилося більше ніж 300 тис. палестинських біженців. Протягом 1967–70 палестинські партизани, які базувалися на тер. Й., здійснювали в Ізраїлі диверсії. Після вчиненої ОВП 17 верес. 1970 спроби замаху на короля Хусейна йорданська армія отримала наказ вигнати палестинських партизанів із країни (ці події отримали назву "чорний вересень"). Реакцією араб. країн на такі дії короля Хусейна було запровадження щодо Й. політики ізоляції. 1973, з початком арабо-ізраїл. війни, араб. країни знову об'єдналися. 1974 на засіданні глав араб. д-в у Рабаті (Марокко) була прийнята резолюція, яка проголошувала ОВП єдиним законним представником палестинського народу. 1988 Й. відмовилася від претензій на Зх. берег р. Йордан на користь ОВП.

Після окупації 1991 іракськими військами Кувейту Й., разом з Єменом, Лівією та ОВП, виступила за мирне врегулювання проблеми й зберігала нейтралітет під час військ. операції проти Іраку "Буря в пустелі" 1991; як результат, нафтовидобувачі – д-ви Перської затоки – призупинили фінансову допомогу Й., а уряд Кувейту, як тільки було відновлено суверенітет країни, вислав з тер. Кувейту бл. 300 тис. йорданських підданих. 1994 Й. підписала мирний договір з Ізраїлем. 1995 відновлено дипломатичні та торг. відносини з араб. д-вами. 1996 Й. отримала статус "основного ненатовського союзника" США. 1997 був підписаний договір про співробітництво з Європейським Союзом (ратифікований 1999).

Й. – країна з бідними природними ресурсами (тут є лише значні поклади фосфатів). Осн. галузями її економіки є гірничовидобувна, банківсько-фінансова, с.-г., туризм. Від груд. 1999 Й. – чл. Світової організації торгівлі. 2001 стала однією з 4-х країн, що підписали угоду про вільну торгівлю зі США.

Й. визнала незалежність України 28 груд. 1991. У груд. 2000 в Україні розпочало свою роботу почесне консульство Й., а в січ. 2002 в Аммані відкрилося консульство України, яке в лют. 2003 перетворене на посольство.

30 листоп. 2005 Україна та Й. підписали низку угод, зокрема про: морське торг. судноплавство; повітряне сполучення; співробітництво у сфері стандартизації та метрології, а також меморандум про визнання дипломів моряків.

Й. – чл. Організації Об'єднаних Націй (з 1955), Ліги араб. д-в (з 1945) та ін. міжнар. орг-цій.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Котлов Л.Н. Иордания в новейшее время. М., 1962
  2. Шумов С.А., Андреев А.Р. История Ближнего Востока. Садык-и-Кишкари М. Кодекс приличий на Востоке. М., 2002.

Посилання:
  • ЄРУСАЛИМ
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄС
  • ІСЛАМ
  • ХРЕСТОВІ ПОХОДИ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ (СОТ)
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТИ
  • БОЖ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)