ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЙОСИФ І БОЛГАРИНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЙОСИФ І Болгаринович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yosyf_I (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЙОСИФ І БОЛГАРИНОВИЧ

ЙОСИФ І Болгаринович (світське ім'я невід.; р.н. невід. – 1501) – київ. митрополит (1498–1501; див. Київська митрополія). Походив із впливового укр. правосл. шляхетського роду, який був споріднений із Сапігами. Болгариновичі (Булгариновичі) мали свої маєтності на Волині. Він отримав добру освіту, був висвячений на ієромонаха, призначений архімандритом Свято-Троїцького монастиря в Слуцьку (нині місто Мінської обл., Білорусь). Не пізніше 7 черв. 1492 призначений смоленським єпископом. По смерті київ. митрополита Макарія I (1 трав. 1497) Й. I завдяки клопотанню Івана Сапіги був поставлений вел. кн. литов. Олександром на Київську митрополію (30 трав. 1498). Водночас він керував і смоленською кафедрою. Константиноп. патріарх Йоаким I (див. Константинопольський патріархат) благословив Й. I на Київ. митрополію лише 1500. Можливо, така затримка була викликана тим, що саме великий князь призначив Й. I митрополитом, хоч згідно з церк. правом його повинен був обрати церк. собор. Крім того, він виявляв певну схильність до Флорентійської церковної унії 1439 і вів з цього приводу листування з рим. папою Александром VI.

Під час свого архієрейського (див. Архієрей) служіння сприяв розбудові Київ. митрополії, будівництву храмів і монастирів, зокрема освятив навесні 1500 церкву св. Іоанна Богослова Супрасльського Свято-Благовіщенського монастиря. 1501 тяжко захворів і помер. Спадкоємцем Й. I на митрополичій кафедрі був Йона II.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Грушевський М. Історія України-Руси, т. 5. К., 1994
  2. Макарий (Булгаков). История Русской Церкви, кн. 5. М., 1996
  3. Ґудзяк Б. Криза: реформа. Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії. Львів, 2000.

Посилання:
  • АРХІЄРЕЙ
  • ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1439
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • КИЇВСЬКА МИТРОПОЛІЯ
  • МАКАРІЙ І
  • ОЛЕКСАНДР, КНЯЗЬ ЛИТОВСЬКИЙ
  • САПІГИ
  • СУПРАСЛЬСЬКИЙ БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
  • ВОЛИНЬ
  • ЙОНА II

  • Пов'язані терміни:
  • ЙОНА I ГЛЕЗНА
  • ЙОНА II


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)