ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yurij_V (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ДОЛГОРУКИЙ

ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий (між 1096 і 1100 — 15.05.1157) — князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невід. на ім’я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі "Довга Рука") з’явилося в літописах лише в 15 ст.

1108 переяслав. кн. Володимир Мономах для забезпечення добрих відносин з половцями одружив Ю.Д. з донькою хана Аєпи Осеневича й виділив йому у володіння Ростов (нині місто Ярославської обл., РФ) із волостю. Малий Ю.Д. поїхав туди з тисяцьким Георгієм Шимоновичем. Його резиденцією згодом став Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ), де він із перервами княжив до 1155. 1120 за наказом батька Ю.Д. здійснив переможний похід на Волзьку Болгарію (див. Болгари волзькі). Він заснував кілька міст у Ростово-Суздальській землі (див. Владимиро-Суздальське князівство), серед них Переславль-Залєський (нині місто Ярославської обл.) і Юр’єв-Польський (нині місто Владимирської обл.; обидва в РФ). Його традиційно вважають засновником Москви.

По смерті свого брата, київ. кн. Мстислава Великого (1132), Ю.Д. заволодів Переяславом (нині м. Переяслав-Хмельницький; звідки було зручно вести боротьбу за Київ), але швидко був виведений звідти ін. братом, новим київ. кн. Ярополком Володимировичем. А 1134 він спробував передати Ростово-Суздальську землю Ярополку Володимировичу в обмін на Переяслав, але сини Мстислава Великого зірвали цей план. Князюючи в Суздалі, Ю.Д. поширив свій вплив на Новгород Великий. У міжусобній боротьбі на Русі він охоче користувався допомогою своїх родичів — половецьких ханів. По смерті київ. кн. Всеволода Ольговича (1146) небіж Ю.Д. Ізяслав Мстиславич заволодів Києвом, зневаживши переважні (за порядком родового старійшинства) права своїх дядьків В’ячеслава Володимировича і Ю.Д. Взимку 1148/49 розпочалася тривала війна між Ю.Д. та Ізяславом Мстиславичем, до якої були втягнені майже всі рус. князі. Ю.Д. спирався на допомогу черніг. князів (Святослава Ольговича, Володимира Давидовича та ін.), а також половецьких ханів. 23 серпня 1149 він переміг Ізяслава Мстиславича та його союзників під Переяславом і вперше заволодів Києвом. Ізяславу Мстиславичу довелося піти до належного йому Волинського князівства. Протягом 1149—51 Київ кілька разів переходив від Ю.Д. до Ізяслава і навпаки. Нарешті наприкінці березня 1151 Ізяслав Мстиславич із союзним угор. військом вибив Ю.Д. з Києва й остаточно заволодів містом. Щоб позбавити Ю.Д. прав на київ. престол, Ізяслав Мстиславич проголосив київ. князем його старшого брата В’ячеслава Володимировича (фактично великокнязівська влада залишилася в руках Ізяслава Мстиславича). 1152 і 1153 Ю.Д. організовував походи на Київ, що закінчилися невдало для нього.

Лише по смерті Ізяслава Мстиславича (листопад 1154) і короткому князюванню в Києві Ізяслава Давидовича Ю.Д. 20 березня 1155 урочисто вступив до міста. Він розсадив синів по південнорус. містах. Старший Андрій (Андрій Боголюбський) одержав Вишгород, звідки мав по смерті батька перейти до Києва. Але Андрій не бачив для себе перспектив на Півдні й 1155 повернувся до Ростово-Суздальського князівства. Навесні 1157 зібралася коаліція князів проти Ю.Д. на чолі із сином Ізяслава Мстиславича — Мстиславом Ізяславичем. Коли полки союзників підступали до Києва, Ю.Д. помер, захворівши після бенкету в боярина Петрила. Його поховали у Спаському монастирі на Берестові.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Котляр М.Ф. Юрій Долгорукий. В кн.: Котляр М.Ф. Історія України в особах: давньоруська держава. К., 1996
  2. Кучкин В.А. Юрий Долгорукий. «Вопросы истории», 1996, № 10
  3. Толочко О.П., Толочко П.П. Київська Русь. К., 1998
  4. Пчелов Е.В. Генеалогия семьи Юрия Долгорукого. «Ruthenica» (К.), 2004, т. 3
  5. Карпов А.Ю. Юрий Долгорукий. М., 2006

Посилання:
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • БЕРЕСТОВЕ
  • БОЛГАРИ ВОЛЗЬКІ
  • ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПОЛОВЦІ
  • СВЯТОСЛАВ ОЛЬГОВИЧ, СВЯТОСЛАВ-МИКОЛАЙ ОЛЬГОВИЧ
  • ТИСЯЦЬКИЙ
  • В'ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВСЕВОЛОД ОЛЬГОВИЧ
  • ВИШГОРОД
  • ЯРОПОЛК ВОЛОДИМИРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ
  • БЕРЕСТОВЕ
  • БІЛА РУСЬ (БІЛОРУСІЯ, БІЛОРУСЬ, БІЛАРУСЬ)
  • БІЛГОРОД
  • БОЛОХОВ
  • ДОРОГОБУЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЄВФРОСИНІЯ МСТИСЛАВНА
  • ГАЛИЦЬКІ ПОВСТАННЯ (1145, 1170, 1189)
  • ГУРИЧІВ
  • ІВАН РОСТИСЛАВИЧ, ІВАН РОСТИСЛАВИЧ БЕРЛАДНИК
  • ІЗЯСЛАВ ДАВИДОВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КАНІВ
  • КОНСТАНТИН I
  • КОРЧЕСЬК
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, ПОВСТАННЯ КИЯН 1068, 1113, 1146 ТА 1157 РОКІВ
  • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КИЇВСЬКИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР РУСЬКИХ ЄПИСКОПІВ 1147
  • ЛЕСТВИЧНЫЙ ПОРЯДОК ЗАМІЩЕННЯ КНЯЖИХ СТОЛІВ НА РУСІ
  • МОНОМАШИЧІ
  • МОСКВА
  • МСТИСЛАВ ІЗЯСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВИЧІ
  • МИХАЛКО ЮРІЙОВИЧ
  • ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЮЗЕРЕНІТЕТ КОЛЕКТИВНИЙ
  • СВЯТОСЛАВ ОЛЬГОВИЧ, СВЯТОСЛАВ-МИКОЛАЙ ОЛЬГОВИЧ
  • СВЯТОСЛАВ ВСЕВОЛОДИЧ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВАСИЛЬКО ЮРІЙОВИЧ
  • В'ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОПОЛК ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)