ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЮРИДИЧНА ШКОЛА, ІСТОРИКО-ПРАВНИЧА ШКОЛА, ДЕРЖАВНО-ЮРИДИЧНА ШКОЛА

  Бібліографічне посилання: Пінчук Ю.А., Ясь О.В. ЮРИДИЧНА ШКОЛА, історико-правнича школа, державно-юридична школа [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Yurydychna_shkola (останній перегляд: 25.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЮРИДИЧНА ШКОЛА, ІСТОРИКО-ПРАВНИЧА ШКОЛА, ДЕРЖАВНО-ЮРИДИЧНА ШКОЛА

ЮРИДИЧНА ШКОЛА, історико-правнича школа, державно-юридична школа, правничий напрям — термін для позначення: 1) історико-правничої школи в нім. істор. науці 1-ї пол. 19 ст.; 2) державницького напряму в рос. історіографії 1840—1900-х рр. Іноді вживається в широкому сенсі як синонім до понять "історико-правнича наука", "історія права" та ін. Походить від розробки юрид. документів і матеріалів (кодекси права, суд. протоколи, законодавчі та розпорядчі акти органів влади, грамоти на привілеї, реєстри, інвентарі, дипломатичні документи тощо) для істор. інтерпретацій та реконструкцій. Вихідні концепти Ю.ш. пов’язані з обстоюванням думки про походження держ. та приватноправових форм з патріархально-родових відносин та зміну сусп. союзів як основи історичного процесу. У нім. істор. науці Ю.ш. вирізнялася дослідницькими методами, прийомами та задачами, що мали забезпечити опрацювання достовірного фактографічного матеріалу для відтворення та реконструкції поступового процесу змін держ. форм, а також історії нації як колективної індивідуальності та провідної "творчої сили" в історії (студії К.Айхгорна, К.Савіньї та ін.). Становлення Ю.ш. пов’язане з трансформацією європ. історіописання, зокрема, перенесенням наук. зацікавлень від вивчення політ. історії як терену буття монархів та династій до дослідження політ. відносин, держ. органів влади, взаємовідносин між сусп-вом та д-вою, історії станів та ін. У рос. історіографії Ю.ш. постала під впливом нім. філософії історії та права, позитивізму, а також унаслідок специфічних соціокульт. умов (виняткова роль д-ви, трансформація православ’я в офіц. ідеологічну доктрину, історико-культ. змагання в сусп. думці стосовно шляхів розвитку — західники та слов’янофіли (див. Слов’янофільство), ототожнення загальнонар. чи нац. інтересів з державними). На відміну від нім. історіографії в рос. науці характерні риси Ю.ш. виявилися у висуненні концептуальних схем історії Росії, у світогляді та західноцентричній орієнтації ряду відомих учених (С.Соловйов, Б.Чичерін, Д.Кавелін, В.Сергієвич та ін.). Ю.ш. в рос. історіографії не мала суворо окреслених методологічних засад. Належність до Ю.ш. визначалася сприйняттям провідних історіософських ідей, як-от: особлива роль держ. організації в рос. історії, що випливала з природно-геогр. умов розвитку (величезна територія, складність сполучення між різними регіонами імперії, необхідність централізації сусп. життя), своєрідність істор. розвитку стосовно західноєвроп. форм, гармонійність взаємовідносин держави та станів — закріпачення та розкріпачення тощо. Ідеї представників Ю.ш. рос. історіографії справили помітний вплив на творчість багатьох істориків, зокрема розроблялися у студіях М.Богословського, Ю.Готьє, В.Ключевського, П.Мілюкова, М.Любавського, С.Платонова та ін. Укр. історію представники Ю.ш. розглядали й інтерпретували в межах офіц., держ. та централістичної схеми рос. істор. науки (В.Соловйов, Г.Карпов та ін.).

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Петров М. Новейшая национальная историография в Германии, Англии и Франции: Сравнительный историко-библиографический обзор. Х., 1861
  2. Милюков П.Н. Юридическая школа в русской историографии (Соловьев, Кавелин, Чичерин, Сергеевич). «Русская мысль», 1886, № 6
  3. Класики історичної науки. [Х.,] 1929
  4. Gooch G. History and historians 19th century. London — New York — Toronto, 1952
  5. Mazour A. Modern Russian Historiography. Princeton, 1958
  6. Иллерицкий В.Е. О государственной школе в русской историографии. «Вопросы истории», 1959, № 5
  7. Косминский Е.А. Историография средних веков. М., 1963
  8. Цамутали А.Н. Борьба течений в русской историографии во 2-й половине ХIХ в. Л., 1977
  9. Медушевский А.Н. Гегель и государственная школа русской историографии. «Вопросы философии», 1988, № 3
  10. Velychenko S. National History as Cultural Process: A Survey of the Interpretations of Ukraine’s Past in Polish, Russian, and Ukrainian Historical Writing from the Earliest Times to 1914. Edmonton, 1992
  11. Його ж. Shaping Identity in Eastern Europe and Russia: Soviet Russian and Polish Accounts of Ukrainian History, 1914—1991. New York, 1993
  12. Кравченко В.В. Нариси з української історіографії епохи національного відродження (друга половина XVIII — середина XIX cт.). Х., 1996
  13. Стельмах С.П. Історична думка в Україні XIX — початку ХХ cт. К., 1997
  14. Вернадский Г.В. Русская историография. М., 1998
  15. Иллерицкая Н.В. Историко-юридическое направление в русской историографии второй половины XIX века. М., 1998
  16. Кроче Б. Теория и история историографии. М., 1998

Посилання:
  • ДЕРЖАВА
  • ГОТЬЄ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС
  • КАРПОВ ГЕННАДІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КЛЮЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЙОСИПОВИЧ
  • ЛЮБАВСЬКИЙ МАТВІЙ КУЗЬМИЧ
  • МІЛЮКОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • НАЦІЯ
  • ПЛАТОНОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • СЛОВ’ЯНОФІЛЬСТВО, СЛОВ’ЯНОЛЮБСТВО
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • СТАН, АДМ.-ТЕР. ОДИНИЦЯ
  • ЗАХІДНИКИ

  • Пов'язані терміни:
  • КАРПОВ ГЕННАДІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КАВЕЛІН КОСТЯНТИН ДМИТРОВИЧ
  • ПОКРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)