ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  Бібліографічне посилання: Литвин М.Р., Рубльов О.С. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=ZUNR (останній перегляд: 16.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР) – укр. д-ва, утворена в листоп. 1918 на західноукр. землях, що перебували в складі Австро-Угорщини. В жовт. 1918 поразка австро-нім. блоку в Першій світовій війні та нац.-визвол. рух поневолених народів викликали розпад монархії Габсбургів на кілька незалежних д-в. За цих обставин рішучих заходів щодо відродження нац. державності почало вживати й укр. нас. Східної Галичини. Наприкінці верес. 1918 у Львові сформовано Укр. ген. військ. комісаріат (УГВК), який розпочав підготовку збройного виступу. В жовт. головою УГВК було призначено сотника Легіону Українських січових стрільців Д.Вітовського. 18–19 жовт. 1918 у Львові на конституанті (зібранні) укр. депутатів австрійс. парламенту, послів (депутатів) галицького і буковинського крайових сеймів, представників нац. політ. партій Галичини й Буковини, духовенства і студентства утворено Укр. нац. раду (УНРада; див. Українська національна рада ЗУНР), яка стала політ. представницьким органом укр. нас. Австро-Угорщини. 19 жовт., згідно з правом народів на самовизначення, УНРада проголосила Укр. д-ву на всій укр. етнічній тер. Галичини, Буковини й Закарпатської України, обрала президентом Ради Є.Петрушевича та вирішила виробити демократ. конституцію.

31 жовт. у Львові стало відомо про приїзд до міста Польської ліквідаційної комісії, що мала перебрати від австрійського намісника владу над краєм, приєднавши його до Польщі. Австрійський намісник Галичини ген. К.Гуйн відповів відмовою на вимогу УНРади передати їй повноту влади.

31 жовт. УГВК за підтримки УНРади ухвалив здобути владу в краї збройним шляхом. У ніч на 1 листоп. стрілецькі частини на чолі з Д.Вітовським взяли під контроль найважливіші установи Львова та більшості повітових міст краю (див. Листопадова національно-демократична революція в Галичині 1918). 9 листопада УНРада утворила тимчасовий виконавчий орган влади – Державний секретаріат Західноукраїнської Народної Республіки на чолі з К.Левицьким. 13 листоп. затверджено конституційні засади нової д-ви – "Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії", відповідно до якого вона одержала назву Західноукраїнська Народна Республіка (див. Конституція Західноукраїнської Народної Республіки). Держ. секретаріат перетворювався на уряд – Державний секретаріат ЗУНР. Визначено тер. ЗУНР, що обіймала укр. етнічні землі – Сх. Галичину, Буковину й Закарпаття (70 тис. км²) із нас. у 6 млн осіб. Затверджено держ. герб (золотий лев на синьому тлі; згодом – тризуб) і прапор (блакитно-жовтий), а також держ. печатку. Етнічним меншинам гарантувалися рівні з укр. нас. права. Тимчасовий осн. закон доповнений низкою законів, що регламентували держ.-політ. та екон. життя республіки: закони про організацію регулярного війська – Української Галицької армії (13 листоп. 1918); тимчасову адміністрацію (15 листоп.); тимчасову організацію судочинства (16 та 21 листоп.); держ. мову (1 лют. 1919); шкільництво (13 лют.); громадянство (8 квіт.); земельну реформу (14 квіт.); про сейм ЗУНР (16 квіт.). Ліквідовано старі органи місц. влади та управління й утворено нові: у сільс. та містечкових громадах діяли громад. й міські комісари з дорадчими "прибічними радами", що їх обирало нас.; у повітах – повітові комісари й повітові нац. ради. Почала здійснюватися аграрна реформа; було монополізовано вир-во та продаж осн. видів пром. продукції (нафта, сірники та ін.) і продуктів харчування (борошно, сіль); оголошено 8-годинний робочий день та ін. Завдяки зовнішньополіт. активності уряду і УНРади відкрито посольства в Австрії, Угорщині й Німеччині, дипломатичні представництва в Чехословаччині, Канаді, США, Бразилії, Італії та ін. країнах.

Однак невдовзі УГА зазнала ударів з боку Польщі під час українсько-польської війни 1918–1919, а також Румунії й Чехословаччини. 11 листоп. 1918 румунські війська зайняли Чернівці, а згодом усю Буковину Північну. 21 листоп. внаслідок прорахунку Начальної команди УГА польс. частини опанували Львовом. Сфера дії органів держ. влади ЗУНР на рубежі 1918–19 фактично охоплювала лише ч. тер. Сх. Галичини. Уряд переїхав до Тарнополя (нині м. Тернопіль), а від кін. грудня УНРада і уряд ЗУНР перебували в Станіславі (нині м. Івано-Франківськ). 4 січ. 1919 сформовано новий уряд на чолі з С.Голубовичем і створено виділ УНРади (9 осіб) під кер-вом Є.Петрушевича.

1 груд. 1918 делегація УНРади й Директорії УНР у Фастові підписали попередню угоду про об'єднання ЗУНР і Української Народної Республіки, остаточно схвалену вищим органом д-ви 3 січ. 1919. 22 січ. в Києві відбулося урочисте проголошення Акта злуки ЗУНР і УНР. Згідно з законом "Про форму української влади", ухваленим Трудовим конгресом України, ЗУНР дістала назву Західна область Української Народної Республіки. Проте внаслідок складної міжнар. й внутр. ситуації об'єднання двох укр. д-в не було завершене – у черв. 1919 виділ УНРади та Держ. секретаріат ухвалили закон про передання повноти військ. та цивільної влади в Зх. області УНР диктаторові Є.Петрушевичу, який утворив Колегію головноуповноважених і Військ. канцелярію, що виконували його вказівки.

16–18 лип. 1919, зважаючи на посилений польс. наступ, бригади УГА, Є.Петрушевич та Колегія перейшли через р. Збруч (прит. Дністра) у Правобережну Україну, де перебували в Кам'янці-Подільському та його околицях. В листоп. 1919 Є.Петрушевич із оточенням виїхав до Відня. 25 лип. 1920 було утворено закордонний галицький уряд (уряд диктатора ЗУНР). 14 берез. 1923 Антанта на пропозицію спец. комісії Ради послів визнала Сх. Галичину тер. Польщі за умови надання їй автономії. 15 берез. 1923 еміграційний уряд ЗУНР оголосив саморозпуск і Є.Петрушевич склав повноваження. Було розпущено всі органи й установи, дипломатичні представництва й місії ЗУНР, що означало остаточне припинення її існування.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. Відень, 1922; Нью–Йорк, 1970
  2. Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. Львів, 1931
  3. Kutschabsky W. Die Westukraine im Kampfe mit Polen und dem Bolschewismus iN deN JahreN 1918–1923. Berlin, 1934
  4. Карпенко О.Ю. До питання про характер революційного руху в Східній Галичині в 1918 р. В кн.: З історії західноукраїнських земель, вип. 1. К., 1957
  5. Стахів М. Західна Україна: Нарис історії державного будівництва та збройної і дипломатичної оборони в 1919–1923, т. 1–6. Скрентон, 1958–61
  6. Гуцуляк М. Перший листопад 1918 р. на західних землях України. Нью–Йорк–Ванкувер, 1973; 2–ге вид. К., 1993
  7. Лисяк–Рудницький І. Вклад Галичини в українські визвольні змагання. В кн.: Лисяк–Рудницький І. Між історією й політикою: Статті до історії та критики української суспільно–політичної думки. Мюнхен, 1973
  8. Карпенко О.Ю. Листопадова 1918 р. національно–демократична революція на західноукраїнських землях. "УІЖ", 1993, № 1
  9. Łukomski G. та ін. Wojna polsko–ukraińska 1918–1919. Koszalin–Warszawa, 1994
  10. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. Львів, 1995
  11. Макарчук С.А. Українська Республіка галичан: Нариси про ЗУНР. Львів, 1997
  12. Klimecki M. Polsko–ukraińskа wojna o Lwόw i Wschodnią Galicję 1918–1919 r.: aspekty polityczne i wojskowe. Warszawa, 1997
  13. Павлишин О. Державне будівництво ЗУНР–ЗОУНР: проблема національних кадрів. В кн.: Центральна Рада і український державотворчий процес. До 80–річчя створення Центральної Ради
  14. Матеріали наукової конференції 20 березня 1997 р., ч. 1. К., 1997
  15. Литвин М. Українсько–польська війна 1918–1919 рр. Львів, 1998
  16. Шанковський Л. Українська Галицька Армія: Воєнно–історична студія. Вінніпег, 1974, Львів, 1999
  17. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917–1921 рр. К., 1999
  18. Павлишин О. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад–грудень 1918 р.). "Україна модерна", ч. 2/3. Львів, 1999
  19. Красівський О.Я. Галичина у першій чверті ХХ ст.: Проблеми польсько–українських стосунків. Львів, 2000
  20. Західно–Українська Народна Республіка 1918–1923: Документи і матеріали, т. 2. Івано–Франківськ, 2001.

Посилання:
  • АКТ ЗЛУКИ (1919)
  • АНТАНТА
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БУКОВИНА
  • БУКОВИНА ПІВНІЧНА
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРІАТ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГАЛИЧИНА
  • ГОЛУБОВИЧ С.
  • ГАБСБУРГИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КОНСТИТУЦІЇ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КИЇВ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ АНТОНОВИЧ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛЬВІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ПОЛЬСЬКА ЛІКВІДАЦІЙНА КОМІСІЯ
  • ПОВІТ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТРУДОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНИ
  • ТРИЗУБ, ОСН. ЕЛЕМЕНТ ДЕРЖ. ГЕРБА УКРАЇНИ
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА ЗУНР
  • УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА (1918-1919)
  • ВІДЕНЬ
  • ВІТОВСЬКИЙ ДМИТРО
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАХІДНА ОБЛАСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (ЗО УНР)

  • Пов'язані терміни:
  • АКТ ЗЛУКИ (1919)
  • БЕЛЗ
  • БІБРКА
  • БІЛЕНЬКИЙ ЯРОСЛАВ
  • БОБЕРСЬКИЙ ІВАН
  • БОЛЕХІВ
  • БОНН ФРАНЦ КСАВЕРІЙ
  • БОРИСЛАВ
  • БОТИ КОМІСІЯ
  • БРАЩАЙКИ
  • БУБЕЛА ПЕТРО
  • БУКОВИНСЬКЕ НАРОДНЕ ВІЧЕ 1918
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРВОНОГРАД, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЧУБАТИЙ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ДАШАВА
  • ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАРІАТ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДОГОВІР МІЖ КОМАНДУВАННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ ТА КОМАНДУВАННЯМ ДОБРОВОЛЬЧОЇ АРМІЇ 1919
  • ДОЛИНА
  • ДОМБ'Є
  • ДРОГОБИЧ
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ФІЛАТЕЛІЯ
  • ФРАНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ФРАНЦІЯ, ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГАЛІП ТЕОДОТ
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАНКЕВИЧ ЛЕВ
  • ГАЗЕТА
  • ҐЕЛЬБЕР НАТАН МІХАЕЛЬ
  • ГЕРИНОВИЧ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГІРНЯК НИКИФОР
  • ГЛИНЯНИ
  • ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ 1917–1921
  • ГРИМАЙЛІВ
  • ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГУСЯТИН
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕРНОВАНІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАКУРІН МИКОЛА ЄВГЕНОВИЧ
  • КАЛУШ
  • КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • КАТАМАЙ ДМИТРО
  • ХОДОРІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОМИШИН ГРИГОРІЙ
  • ХОРСТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ХИРІВ, МІСТО ЛЬВОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КЛОЧУРАК СТЕПАН СТЕПАНОВИЧ
  • КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • КОМАРНО
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1920, ОСНОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОНСТИТУЦІЙНІ АКТИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЕКТИ ГАЛИЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ ТА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЕКТИ С.ДНІСТРЯНСЬКОГО
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОПИЧИНЦІ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРДУБА МИРОН МИХАЙЛОВИЧ
  • КОРОПЕЦЬ
  • КОЗОРІС МИХАЙЛО КИРОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ТАРАС АНТОНОВИЧ
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУРМАНОВИЧ ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ
  • КУТИ
  • КИВЕЛЮК ІВАН
  • ЛАГОДИНСЬКИЙ МИКОЛА ГНАТОВИЧ
  • ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ДМИТРО ПАВЛОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ ЄВГЕН ЙОСИПОВИЧ
  • ЛЕВИЦЬКИЙ КОСТЬ АНТОНОВИЧ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО
  • ЛОПАТИН
  • ЛОЗИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
  • МАГЕРІВ
  • МАКУХ ІВАН ІЛЛІЧ
  • МАРИНОВИЧ МИКОЛА
  • МАРКОВ ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • МЕДЕНИЧІ
  • МЕЛЬНИЧУК ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • МІЖПАРТІЙНА РАДА
  • МОНАСТИРИСЬКА
  • МОРШИН
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКИТЕЙ ГРИГОРІЙ
  • МИКИТКА ОСИП
  • МИШУГА ЛУКА
  • МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  • НАДСЯННЯ
  • НАДВІРНА
  • НАМІСНИЦТВО
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЗАРУК ОСИП ТАДЕЙОВИЧ
  • НОВІ СТРІЛИЩА
  • НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • НОВИЙ ЯРИЧІВ
  • НИЖАНКОВИЧІ
  • ОКУНЕВСЬКИЙ ТЕОФІЛ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОЛЕСНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ
  • ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ПАЛІЙ АНДРІЙ
  • ПАНЕЙКО ВАСИЛЬ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПЕЧЕНІЖИН
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ РОМАН
  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ПІДВОЛОЧИСЬК
  • ПІЙ ХІ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПОЛЬЩА
  • ПОЛЬСЬКА ЛІКВІДАЦІЙНА КОМІСІЯ
  • ПОЛЬСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПОМОРЯНИ
  • ПОПОВИЧ ОМЕЛЯН
  • ПРАПОР ДЕРЖАВНИЙ УКРАЇНИ
  • ПРОФЕСІЙНІ СПІЛКИ В УКРАЇНІ
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • ПУСТОМИТИ
  • РАДИ ПОСЛІВ РІШЕННЯ ВІД 15 БЕРЕЗНЯ 1923 ПРО СХІДНУ ГАЛИЧИНУ
  • РАВА-РУСЬКА
  • РОГАТИН
  • РОЗДІЛ
  • РОЖНЯТІВ
  • РУДКИ
  • РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • РУДНИЦЬКИЙ СТЕПАН ЛЬВОВИЧ
  • РИНОК, АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ У ЛЬВОВІ
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • САМБІР
  • ЩИРЕЦЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЕМАКА ІЛЛЯ
  • ШКЛО
  • ШМІГЕЛЬСЬКИЙ АНДРІЙ
  • СІЯК ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СІНГАЛЕВИЧ ВОЛОДИМИР
  • СКАЛА-ПОДІЛЬСКА , СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СКОЛЕ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ РОМАН СТЕПАНОВИЧ
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОКАЛЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СПЕЦСЛУЖБИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • СТАРА СІЛЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРИЙ САМБІР, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТЕПАНІВ-ДАШКЕВИЧ ОЛЕНА
  • СТРИЙ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СУДОВА ВИШНЯ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СВАЛЯВА , МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕБОВЛЯ, МІСТОБУДІВНА СТРУКТУРА
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТОМАШІВСЬКИЙ СТЕПАН ТЕОДОРОВИЧ
  • ТОВСТЕ, СМТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРУСКАВЕЦЬ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРИЛЬОВСЬКИЙ КИРИЛО ЙОСИПОВИЧ
  • ТРИЗУБ, ОСН. ЕЛЕМЕНТ ДЕРЖ. ГЕРБА УКРАЇНИ
  • ЦЕГЕЛЬСЬКИЙ ЛОНГИН МИХАЙЛОВИЧ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАНИ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • ЦЯПКА ІВАН
  • ТУРКА, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • УГНІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАРИВОДА АНТІН
  • ВИТВИЦЬКИЙ СТЕПАН
  • ЯВОРІВ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАХІДНА ОБЛАСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (ЗО УНР)
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАЛІЩИКИ
  • ЗАМОРА ФЕДІР ПАВЛОВИЧ
  • ЗАСТИРЕЦЬ ЙОСИП ЯКОВИЧ
  • ЗБОРІВ
  • ЖАНДАРМЕРІЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЖУК АНДРІЙ ІЛЛІЧ
  • ЖУРАВНО
  • ЖИДАЧІВ
  • ЗОЛОЧІВ
  • ЗУБРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)