Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. ЗАБІЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zabily (останній перегляд: 22.01.2020)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАБІЛИ – козац.-старшинський, згодом дворянський рід в Україні 2-ї пол. 17 – поч. 19 ст. герба "Остоя" з відміною. Засн. роду – Петро Михайлович (див. П.М.Забіла). Його брат Костянтин Михайлович – реєстровий козак (1649–54) та борзнянський городовий отаман (1664, 1680, 1683). Загалом сотенне і міське управління у Борзнізосереджувалося переважно в руках З. Зокрема, борзнянськими сотниками були: Петро Михайлович (1654–61), Тарас Петрович (1669–72), Степан Петрович (1674–77), Василь Петрович (1680, 1683), Юрій Тарасович (1690), Михайло Тарасович (1710–27), Пантелеймон Михайлович (1729–60), Карпо Михайлович (1773–74). До роду З. також належали Тимофій Костянтинович – прохорівський сотник (1701–04), борзнянський городовий отаман (1712); Володимир Пантелеймонович – дівицький сотник (1767, 1778, 1782). З. обіймали посади полкових урядовців та ген. старшини. Так, Михайло Тарасович був ніжин. полковим осавулом (1698–1708), полковим писарем (1708–10), полковим суддею (1727–29), генеральним суддею (1729–30); Юрій Тарасович – ніжин. полковим хорунжим (1695, 1702); Степан Петрович – ніжин. полковником (1687–94), генеральним хорунжим (1678–83); Іван Іванович – (див. І.Забіла). Чимало вихідців із роду З. служили в Генеральній військовій канцелярії, були бунчуковими товаришами і військовими товаришами, військовими канцеляристами. Перебували на статській службі, працювали чиновниками в держ. установах, суд. органах, були військовослужбовцями рос. армії. Наприкінці 18 ст. З. обиралися предводителями дворянства: Петро Іванович та Володимир Пантелеймонович – Борзнянського пов. Черніг. намісництва (1782–87, 1787–89), Іван Семенович, Василь Прохорович, Гаврило Прохорович – Кролевецького пов. Черніг. губ. (1805–12, 1812–19, 1830–36).

Рід З. в основному згас у 30-х рр. 19 ст.

До цього роду належали поет В.Забіла, скульптор П.П.Забіла.