ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАБЛОЦЬКІ–ДЕСЯТОВСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЗАБЛОЦЬКІ–ДЕСЯТОВСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zablocki_Desyatovsky (останній перегляд: 19.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАБЛОЦЬКІ–ДЕСЯТОВСЬКІ

ЗАБЛОЦЬКІ-ДЕСЯТОВСЬКІ – шляхетський, згодом козац.-старшинський та дворянський рід герба "Бялиня". Згідно з родинною легендою походить від Григорія Заблоцького-Десятовського, ген. возного (див. Возний) Люблінського коронного трибуналу (поч. 17 ст.). Наприкінці 17 ст. його нащадки оселилися в Гетьманщині та обіймали старшинські уряди (посади). З цього роду походить Михайло Парфенович (1805–58) – статистик і економіст, автор низки праць, серед яких фундаментальне дослідження "Историческое исследование о ценностях в древней России" (Санкт-Петербург, 1854). Він співробітничав у "Петербургских ведомостях" та "Экономическом указателе", ред. одного з перших вид. Рос. геогр. т-ва "Сборник статистических сведений о России" (С.-Петербург, 1851). Його брат Андрій Парфенович (1807–81) – економіст, журналіст, держ. і освіт. діяч. Соратник графа П.Кисельова, прибічник ідеї скасування кріпацтва. Разом з кн. В.Одоєвським 1843 заснував серію книжок для просвітництва селянства. Редагував "Земледельческую газету" (1853–59). Автор багатьох праць, присвячених проблемам фінансів, статистики, землеробства, серед яких найзначніші: "Статистическое обозрение Петербурга" (С.-Петербург, 1833), "Обозрение государственных доходов России" (С.-Петербург, 1868), "Финансовое управление и финансы Пруссии" (С.-Петербург, 1871), "Граф П.Д. Киселев и его время" (С.-Петербург, 1882). З 1859 – статс-секретар в Департаменті законів Держ. ради Російської імперії, з 1875 – члени Державної ради. Молодший з братів – Павло Парфенович (1814–82) – хірург, автор праць з суд. медицини, хірургії, проф. Медико-хірургічної академії (С.-Петербург), засновник хірургічного музею при академії.

Рід З.-Д. внесений до 2-ї ч. Родовідної книги Чернігівської губернії.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Лукомский В.К., Модзалевский В.Л. Малороссийский гербовник. К., 1993.

Посилання:
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • ЛЮБЛІНСЬКИЙ КОРОННИЙ ТРИБУНАЛ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕЛЯНСТВО
  • ВОЗНИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • ЗАХІДНИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)