ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК НА ПІВДНІ РОСІЇ 1903

  Бібліографічне посилання: Овсієнко О.Ф. ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК НА ПІВДНІ РОСІЇ 1903 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zagalny_strayk_1903 (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК НА ПІВДНІ РОСІЇ 1903

ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК НА ПІВДНІ РОСІЇ 1903 – кульмінаційна точка розвитку робітн. руху напередодні революції 1905–1907. Відбувся у лип.–серп. 1903. У страйкові взяло участь більш як 200 тис. робітників, переважно з великих підпр-в Закавказзя й України. Почавши страйк як суто екон. акцію з вимогами 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати тощо, страйкарі під впливом агітації представників політ. партій, збройних сутичок із військами та поліцією висунули й політ. вимоги, зокрема гасло "Геть самодержавство!". Ініціаторами страйку виступили одночасно робітники Баку (нині столиця Азербайджану) й Одеси. 1 лип. 1903 страйк спалахнув на одному з бакинських підпр-в і протягом кількох днів охопив понад 40 тис. пролетарів міста, а також поширився на пром. міста Закавказзя – Тифліс (нині м. Тбілісі, столиця Грузії), Батумі (Грузія) та ін. Страйк в Одесі почали робітники залізничних майстерень, де працювало понад 2 тис. осіб. 17 лип. кількість страйкарів у місті досягла 40 тис. У Києві впродовж 21 лип.–1 серп. страйкувало понад 15 тис. осіб. 22 лип. війська відкрили вогонь по страйкарях, які зібралися біля залізничного вокзалу (4 особи було вбито, 22 – поранено). 21 лип. застрайкували робітники Миколаєва, 7 серп. – Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ), 8 серп. – Керчі та ін. міст. У цілому в Україні в заг. страйкові взяли участь більш як 115 тис. осіб з 552 пром. підпр-в. Страйки скрізь супроводжувалися багатотисячними мітингами та демонстраціями, зіткненнями з поліцією і військами. Під час заг. політ. страйку дискредитували себе організовані 1901–03 поліцією з ініціативи жандармського полк. С.Зубатова легальні псевдопрофспілкові орг-ції. За допомогою цих т. зв. поліцейських профсоюзів царизм намагався деполітизувати розвиток робітн. руху. Втратили вплив у робітн. середовищі й т. зв. економісти (див. Економізм) – прихильники винятково екон. методів боротьби. Провалилися також спроби есерівських орг-цій (див. Партія соціалістів-революціонерів) здійснити в ході страйку терористичні акти в кількох містах.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Всеобщая стачка на Юге России: Сборник документов. М., 1938
  2. Бортников И. Июльские дни 1903 года на Юге России. Одесса, 1953.

Посилання:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ЕКОНОМІЗМ
  • КЕРЧ
  • КИЇВ
  • МИКОЛАЇВ
  • ОДЕСА
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • ЗУБАТОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЗУБАТОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗУБАТОВЩИНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)