Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЗАГОРОВСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zagorovski (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАГОРОВСЬКІ – український шляхетський рід, пов'язаний родинними зв'язками з князями Вишневецькими, Заславськими, магнатами Зборовськими, князями Збаразькими, Курцевичами-Булигами, Сангушками, Чорторийськими та ін., відомий у 2-й пол. 17 ст. на Волині. Швидке піднесення роду почалося з Петра Богдановича Загоровського (р. н. невід. – 1566) – городничого і ключника луцького, маршалка господарського – та його сина Василя Петровича (див. В.Загоровський), які енергійно займалися адм., військ. (боротьба проти татарських набігів) та меценатською діяльністю. Були протекторами Загоровського монастиря Різдва Богородиці, Свято-Іллінської церкви в м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський), оборонцями православ'я, засновниками шпиталів у Володимирі та с. Суходоли (нині село Володимир-Волинського р-ну Волин. обл.), надавали допомогу освіт. закладам, підтримували контакти з кн. А.Курбським та його культ. гуртком, листувалися з ним. На поч. 17 ст. частина чл. роду З. переходить у католицизм, про що з гіркотою писав М.Смотрицькийу своєму "Треносі". З. обіймали важливі адм. посади на Волині впродовж 17 ст.: Андрій – земський підсудок Волинського воєводства 1605–16. Один із З. – Григорій – протонотарій митрополита М.Рогози, згодом, з 1596, – полоцький єпископ, прийняв унію (див. Берестейська церковна унія 1596). Серед представників роду по жін. лінії – Варвара Михайлівна – дружина кн. Івана Дмитровича Курцевича-Булиги (чернече ім'я Ієзекіль, в хіротонії Йосиф; див. Й.Курцевич-Коріятович). Їхній син Максим Курцевич-Булига (р. н. невід. – 1687) був уман. полковником (1664), гетьманом наказним Війська Запорозького (див. М.Булига). Ймовірно, з цього роду походять вихованці Києво-Могилянської академії – Йосиф (чернече ім'я; 1714–77) – ієромонах – та його племінник Ієронім (чернече ім'я; 1741–1804) – ігумен, настоятель Гамаліївського Пустинно-Харлампіївського монастиря та ректор Новгород-Сіверської духовної семінарії (1796–99).