ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zakarpatska_oblast (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ – адм.-тер. одиниця в складі України. Утворена 22 січ. 1946. Розташов. на пд. зх. України. На пн. межує з Львівською областю, на пн. сх. і сх. – з Івано-Франківською областю, на пд. проходить держ. кордон з Румунією, на пд. зх. – з Угорщиною, на зх. – зі Словаччиною, на пн. зх. – з Польщею. Тер. – 12,8 тис. км² (2,1 % тер. України).

Нас. 1251,1 тис. осіб (1 січ. 2004). Міськ. нас. – 37 %. Центр – м. Ужгород. В області – 13 р-нів, 10 міст, 20 с-щ міськ. типу, 306 сільс. рад, 579 сільс. населених пунктів. За нац. складом нас. українці складають 80,5 %. Специфічне прикордонне розташування й особливості істор. розвитку тер. зумовлюють наявність у нац. складі нас. З.о. значних етнічних груп – угор. (12,1 % угорців) і румун. (2,6 % румунів). На тер. поблизу кордону з Угорщиною частка угорців становить 50 %. Росіян в області – 2,5 %, зх. її ч. є ареалом розселення циган. Серед ін. національностей – словаки, білоруси, німці. Статус істор. населених місць мають міста: Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст; с-ща міськ. типу: Буштино, Великий Березний, Вилок, Воловець, Королево, Міжгір'я, Солотвино, Тересва і Чинадійово.

Область розташов. в межах Українських Карпат і Закарпатської низовини. Бл. 80 % її тер. зайнято гірськими хребтами, міжгірними улоговинами і долинами. На межі з Івано-Франк. обл. знаходиться найвища вершина України – г. Говерла (2061 м). В області – значні поклади кам'яної солі, туфів, доломітів; джерела мінеральних вод. Клімат – помірно континентальний, для Закарп. низовини характерні коротка і м'яка зима, тепле літо, у гірській ч. Карпат зима холодна, літо нетривале й прохолодне.

На тер. області – 152 річки завдовжки понад 10 км кожна, всі належать до бас. Тиси (прит. Дунаю), найбільші – Тересва, Теребля, Латориця, Уж. Велика кількість озер (найбільше – Синевир), водосховищ. Майже 50 % тер. зайнято лісами.

Історія Закарпаття, як і ін. укр. земель, насичена багатьма подіями (про минуле цього краю від давніх часів до утворення З.о. див. Закарпатська Україна).

З.о. утворена у складі УРСР 1946. Спочатку вона складалася з 13 округ, які 1953 були перетворені на р-ни.

З.о. – найменш урбанізований регіон України, характеризується аграрно-індустріальною спеціалізацією госп-ва та розвиненим рекреаційним комплексом. У соляних шахтах тут знаходиться унікальний лікувальний заклад, його палати розташов. глибоко під землею (смт Солотвино Тячівського р-ну). Осн. галузі пром-сті – лісова, деревообробна, маш.-буд., легка.

В області народилися: історик, церк. діяч І.Базилович, президент Карпатської України А.Волошин, художники Й.Бокшай, А.Ерделі, М.Мункачі, письменник І.Чендей.

Осн. архіт. пам'ятки: Ужгородський замок (10–16 ст.), Горянська церква-ротонда Святого Миколая (13 ст.), Невицький замок (13 ст.), Хрестовоздвиженський кафедральний собор (1646; усі в Ужгороді), замок "Паланок" (14–17 ст.; див. Мукачівський замок), палац "Білий будинок" (15–18 ст., обидва у Мукачевому), готичний костел (15 ст., Берегове).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Закарпатська область. К., 1969
  2. Нариси історії Закарпаття, т. 1–2. Ужгород, 1993, 1995
  3. Шандор Ф., Федака С. Обличчя Ужгорода. Ужгород, 1996
  4. Все про Україну, т. 1–2. К., 1998.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАЗИЛОВИЧ ІОАНИКІЙ ТА ЙОГО
  • БЕРЕГОВЕ
  • БОКШАЙ ЙОСИП ЙОСИПОВИЧ
  • БУШТИНО
  • ЧИНАДІЄВЕ, СМТ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЕРДЕЛІ АДАЛЬБЕРТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОРЯНСЬКА ЦЕРКВА-РОТОНДА СВЯТОГО МИКОЛАЯ
  • ІРШАВА
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • КОРОЛЕВО, СЕЛИЩЕ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МІЖГІР'Я
  • МУКАЧЕВЕ
  • МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК
  • НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК
  • ОКРУГА
  • ПЕРЕЧИН
  • РАХІВ
  • СОЛОТВИНО, СМТ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • СВАЛЯВА , МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРЕСВА, СМТ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЯЧІВ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • УЖГОРОД
  • УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК
  • ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНИЙ
  • ВОЛОШИН АВГУСТИН ІВАНОВИЧ
  • ВОЛОВЕЦЬ
  • ВИЛОК
  • ВИНОГРАДІВ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ДОГОВІР МІЖ СРСР І ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ ПРО ЗАКАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ 1945
  • ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЄВРОРЕГІОН
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІРШАВА
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОРОЛЕВО, СЕЛИЩЕ
  • ЛЕМКІВЩИНА
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАРАМОРОЩИНА
  • МІЖГІР'Я
  • МУКАЧЕВЕ
  • НАРОДНА РАДА ЗАКАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УГОРСЬКОГО НАРОДУ 1703-1711
  • ПЕРЕЧИН
  • ПУСТОВОЙТЕНКО ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • ПИНТЯ
  • РАХІВ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РУМУНИ В УКРАЇНІ
  • СЛОВАЧЧИНА
  • СЛОВАКИ В УКРАЇНІ
  • СОЛОТВИНО, СМТ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • СВАЛЯВА , МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЯЧІВ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТРАНСИЛЬВАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • УГОРЦІ В УКРАЇНІ
  • УЖГОРОД
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1944– 1946
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)