Бібліографічне посилання: Буцько О.В. ЗАХАРОВ Матвій Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zakharov_M (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАХАРОВ Матвій Васильович (17.08.1898–31.01.1972) – військовик, генерал-майор (1941). Двічі Герой Рад. Союзу (1945, 1971). Маршал Рад. Союзу (1959). Н. в с. Войлово (нині село Тверської обл., РФ) в сім'ї селянина. В Червоній армії (див. Радянська армія) з 1918. У роки громадян. війни 1918–20 – пом. нач. штабу бригади. Закінчив Військ. акад. ім. М.Фрунзе (1933), Військ. акад. Генштабу (1937). Нач. штабу Одес. військ. округу (1940).

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – нач. штабу Гол. командування Пн.-Зх. напрямку, а відтак – штабів Калінінського, Резервного, Степового, 2-го Укр. і Забайкальського фронтів. Брав участь у плануванні та проведенні Бєлгородсько-Харківської наступальної операції 1943, Корсунь-Шевченківської операції 1944, Умансько-Ботошанської наступальної операції 1944 та ін. операцій. За зразкове виконання завдань командування з кер-ва операціями проти гітлерівців і япон. мілітаристів 8 верес. 1945 З. присвоєно звання Героя Рад. Союзу.

Від 1945 – нач. Військ. акад. Генштабу, заст. нач. Генштабу, гол. інспектор Рад. армії, головнокоманд. Групи рад. військ у Німеччині. 1960–63, 1964–71 – нач. Генштабу і 1-й заст. міністра оборони СРСР. Від 1971 – у Групі ген. інспекторів. 22 верес. 1971 за заслуги в буд-ві та зміцненні ЗС СРСР нагороджений другою медаллю "Золота Зірка".

П. у м. Москва. Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.