ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАХРЕБЕТНИКИ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ЗАХРЕБЕТНИКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zakhrebetnyky (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАХРЕБЕТНИКИ

ЗАХРЕБЕТНИКИ, застінники – категорія збіднілого нас. в Україні, Росії та Білорусі 15–17 ст. З., як правило, не мали власної оселі, особистого г-ва, не платили податків, а мешкали й наймитували за гроші в заможних хазяїв або виконували за своїх хазяїв повинності. За соціально-екон. статусом З. наближалися до бобилів, бурлаків, загородників та ін. зубожілих верств сусп-ва. Протягом 16–17 ст. частина З. влилася до складу запороз. та донського козацтва, ін. – потрапила в особисту чи земельну залежність від можновладців. Тих З., які поліпшили своє матеріальне становище, урядовці могли записати до стану селян чи міщан.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Павлов–Сильванский Н.П. Феодализм в удельной Руси. В кн.: Павлов–Сильванский Н.П. Сочинения, т. 3. СПб., 1910
  2. Мишко Д.І. Соціально–економічні умови формування української народності (становище селян і антифеодальні рухи на Україні в XV – першій половині XVI ст.). К., 1963
  3. Гуржій О.І. Еволюція соціальної структури селянства Лівобережної та Слобідської України (друга половина XVII–XVIII ст.). К., 1994.

Посилання:
  • БОБИЛІ
  • БУРЛАКИ
  • КОЗАЦТВО
  • МІЩАНИ
  • ЗАГОРОДНИКИ

  • Пов'язані терміни:
  • БОБИЛІ
  • ГОРОДНИКИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)