ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАКОН ПРО СОЦІАЛІЗАЦІЮ ЗЕМЛІ 1918

  Бібліографічне посилання: Кульчицький С.В. ЗАКОН ПРО СОЦІАЛІЗАЦІЮ ЗЕМЛІ 1918 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zakon_pro_socializaciju_zemli_1918 (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАКОН ПРО СОЦІАЛІЗАЦІЮ ЗЕМЛІ 1918

ЗАКОН ПРО СОЦІАЛІЗАЦІЮ ЗЕМЛІ 1918. Схвалений Всерос. ЦВК 9 лют. (27 січ.) 1918 і прийнятий без будь-яких змін Другим Всеукраїнським з'їздом рад 1918 19 берез., але під назвою "Тимчасові положення про соціалізацію землі". Проект закону був розроблений Нар. комісаріатом земельних справ РСФРР нібито в розвиток Декрету про землю 1917. 3-й Всерос. з'їзд рад робітн., солдатських і сел. депутатів у січ. 1918 затвердив 1-й розділ закону і взяв за основу ін. його розділи. В дискусіях на з'їзді брали участь представники 25 повітів України.

Термін "соціалізація землі" розробники проекту запозичили з політ. лексикону Партії соціалістів-революціонерів, де він використовувався на означення процесу передачі всієї землі без викупу в розпорядження органів самоуправління для наступного зрівняльного поділу її за трудовою та споживчою нормами між селянами, котрі не використовували найману працю. При цьому приватна власність на землю не ліквідовувалася. Запозичивши цей термін, більшовики, однак, перекроїли його зміст. Оскільки органів самоуправління як таких не існувало, то земля мала переходити в розпорядження держ. органів. В.Ленін змушений був визнати, що замість соціалізації вийшла націоналізація землі, ідентична за змістом націоналізації "командних висот" економіки. Націоналізація перетворювала осн. у с. госп-ві засіб вир-ва – землю – на власність держави. Для селянства в цьому таїлася небезпека, адже д-ва разом із власністю на всі землі країни отримувала потужний інструмент блокування дії ринкових законів у нар. госп-ві.

У Декреті про землю 1917 вказувалося цілком ясно, що вибір форм користування землею повинен бути вільним: як вирішать в окремих селах – таким і мало там бути землекористування: подвірним, хутірським, общинним чи артільним. У законі про соціалізацію землі цю ключову тезу оповили мовчанкою. Зазначалося тільки, що д-ва надаватиме перевагу "трудовому, комуністичному, артільному і кооперативному господарствам над одноосібним". Як засвідчили наступні кроки рад. властей, хоча всюди й наголошувалося, що влада є робітн.-сел., насправді вона була далекою від інтересів селян. Дальша еволюція аграрно-сел. політики РКП(б) ознаменувалася прийняттям нового земельного декрету (див. "Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства" декрет 1919).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Декреты Советской власти, т. 1. М., 1957
  2. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928). К., 1996.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДЕКРЕТ ПРО ЗЕМЛЮ 1917
  • ДЕРЖАВА
  • ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1918
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПОВІТ
  • ПРО СОЦІАЛІСТИЧНИЙ ЗЕМЛЕУСТРІЙ І ПРО ЗАХОДИ ПЕРЕХОДУ ДО СОЦІАЛІСТИЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
  • СЕЛЯНСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • КОЛГОСПИ
  • КОМУНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА 1919
  • НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
  • ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ 1917–1920


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)