ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. ЗАКРЕВСЬКИЙ Микола Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zakrevsky_M (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

ЗАКРЕВСЬКИЙ Микола Васильович (21(09).06.1805–10.08 (29.07).1871) – історик, крає-знавець, етнограф, фольклорист, письменник. Н. в м. Київ у міщанській родині. 1820–24 навч. у Вищій Київ. г-зії. 1824–25 був пом. губернського архітектора в м. Житомир; 1825–28 працював у Санкт-Петербурзі, згодом вернувся до Києва, де 1828–29 закінчив г-зію. В груд. 1829 вступив на юрид. ф-т Дерптського (нині Тартуський) ун-ту, який змушений був покинути через нестачу засобів до існування. 1831–34 – учитель рос. мови в повітовому уч-щі м. Вейсенштейн (нині м. Пайде, Естонія), 1834–47 – учитель рос. мови, історії та географії губернської г-зії в м. Ревель Естляндської губ. (нині столиця Естонії – м. Таллінн). 1847–49 проживав у Москві; 1849–50 працював наглядачем при пансіоні Рязанської г-зії, від трав. 1850 кілька місяців навч. в рисувальному та архіт. класах Акад. мист-в у С.-Петербурзі. В трав. того ж року вернувся до Ревеля. 1859 остаточно переїхав до Москви. Працював коректором при друкарні Моск. ун-ту, з 1863 – пом. бібліотекаря Моск. публічного музею.

Ще з юних років З. прагнув написати якомога повнішу історію Києва, матеріали до якої збирав з університетських років. 1836 у Ревелі видав першу, невелику за обсягом, кн. "Очерк истории города Киева" (68 с.). 1858 завдяки відомому славістові, проф. Моск. ун-ту, секретареві Т-ва історії та старожитностей російських при Моск. ун-ті й ред. його "Чтений" О.Бодянському (родом з України) опублікував "Л­топись и описаніе города Кіева". За цей твір його 1859 удостоєно звання дійсного чл. Т-ва історії та старожитностей російських при Моск. ун-ті. 1860–61 З. опублікував зб. "Старосветский бандуриста" (кн. 1–3). Це було одне з перших укр. фольклорних видань. У ньому вміщено 190 укр. пісень і дум, 3878 прислів'їв, приказок, загадок, а також словник укр. ідіом – 11 127 слів. У вступі автор виступив захисником права свого народу на розвиток рідної мови та літ.

Продовжуючи збір матеріалів для доповнення "Летописи…", влітку 1864 здійснив подорож до Києва, де познайомився з протоієреєм Софійського собору, істориком П.Лебединцевим і ректором Київ. ун-ту, істориком права М.Іванишевим. З цього ж року брав участь у роботі Моск. археол. т-ва, голова цього т-ва граф О.Уваров надав кошти на вид. праці З. "Описание Киева" у 2-х ч. (опубл. 1868). У 1-й ч. охарактеризовано геогр. положення, природу, клімат, нас. міста, викладено його історію від найдавніших часів до серед. 19 ст. Особливу цінність становить 2-га ч., в якій автор уперше узагальнив відомості про істор. місцевості Києва, видатні споруди, пам'ятки й пов'язані з ними події. Книга ілюстрована малюнками автора, кресленнями й картами, містить численні додатки. Твір був схвально зустрінутий відомими вченими, зокрема М.Максимовичем і М.Костомаровим, а його автор удостоєний Уваровської премії Імператорської Санкт-Петерб. АН. Згодом "Описание Киева" стало зразком і фактологічною основою (хоча з часом багато його положень було уточнено, а навколо деяких з них і досі точаться суперечки) для підготовки багатьох аналогічних видань. До кінця життя З. продовжував збирати фольклорні матеріали та матеріали з історії Києва, більшість з них, однак, не була опублікована.

П. у м. Москва.

дата публікації: 2005 р.

Праці:
  1. Описание Киева, т. 1–2. М., 1868.
Література:
  1. Максимович М. Письма о Киеве и воспоминания о Тавриде. СПб., 1871
  2. Эварницкий Д.И. К биографии малороссийского этнографа Н.В. Закревского (1805–1871). "Исторический вестник", 1911, т. 124
  3. Варшавська М., Федорова Л. "До готової колоди добре вогонь підкладати". "Київська старовина", 1997, № 5
  4. Ковалинский В. Юбилей Николая Закревского. "Купола", 2005, № 2.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • ІВАНИШЕВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЕБЕДИНЦЕВ ПЕТРО ГАВРИЛОВИЧ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОСКВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • УВАРОВ ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • ЧТЕНИЯ В ОБЩЕСТВЕ ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ РОССИЙСКИХ ПРИ МОСКОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
  • ЕСТОНІЯ, ЕСТОНСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГАТЦУК ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА
  • МОСКВА
  • МУЗЕЙ УКРАЇНИ
  • МИКОЛИ МОКРОГО ІКОНА
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • ЗАКРЕВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)