ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАЛІЩИКИ

  Бібліографічне посилання: Гуцул П.З. ЗАЛІЩИКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zalichshyky (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАЛІЩИКИ

ЗАЛІЩИКИ – місто Тернопільської області, райцентр. Розташов. на р. Дністер, за 137 км від м. Тернопіль. Залізнична ст. Нас. 9,8 тис. осіб (2004).

На території міста знайдено пам'ятки палеоліту пізнього, трипільської культури, Гава-Голігради культури, липицької культури, пам'ятки давніх слов'ян та тамтешнього населення часів Київської Русі. Назву поселення, ймовірно, визначило те, що воно було засноване "за лісом". Уперше згадується 1469 як Залісся, 1493 – як Заліще; назва "Заліщики" почала вживатися з 1578. До серед. 18 ст. тут існувало село, що називалося Старі Заліщики.

1766 місто отримало магдебурзьке право. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) – у складі Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина), через два роки стало центром циркулу (округи). 1810–15 перебувало в складі Російській імперії, було окружним містом Терноп. краю.

1899–1939 в місті діяла вчительська семінарія (її дир. 1913–25 був О.Маковей); серед випускників – письменники М.Ломацький, Д.Макогон, І.Федорак, історик В.Верига, бібліограф і видавець І.Калинович, худож. і мовознавець В.Ниньовський, композитори М.Гайворонський, Я.Смеричанський, співак І.Григорович, актор Є.Коханенко. 1897 засновано філію т-ва "Просвіта" (див. Просвіти), 1904 відкрито садівничо-городню школу. В роки Першої світової війни від серп. 1914 до лип. 1917 зайняте російською армією. В період Західноукраїнської Народної Республіки – центр повіту. На поч. черв. 1919 в місті перебувало кер-во ЗУНР; 9 черв. Є.Петрушевич тут отримав повноваження диктатора ЗУНР. Від 1920 до 1939 – значний курортний центр Польщі. Від 1939 – возз'єднано з іншими українськими землями в складі УРСР. Від січ. 1940 – райцентр Терноп. обл. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від лип. 1941 до берез. 1944 окуповане гітлерівцями, входило до складу Генеральної губернії. 24 берез. 1944 місто визволила 20-та механізована бригада під командуванням А.Бабаджаняна; 6 рад. воїнів в боях за З. і при форсуванні Дністра удостоєні звання Героя Рад. Союзу.

Пам'ятки архітектури та історії: костел св. Станіслава (1763), військ. казарма (18 ст.), будинок староства, палац баронів Бруніцьких, Нар. дім., церква Покрови Пресвятої Богородиці (1873). Над Дністром розташов. старовинний заповідний парк, в якому зростають понад 400 унікальних дерев більш як 40 видів. Зведені пам'ятники: полеглим у Великій вітчизняній війні 1941–45 радянським воїнам (1958), Героям Дністра (1971), І.Франку (1956), О.Маковею (1957), Т.Шевченку (1961), М.Гайворонському (1992), борцям за волю України (1997), пам'ятний знак О.Ольжичу (1997). Встановлені пам'ятні хрести на честь членів Організації українських націоналістів і вояків Української повстанської армії (1992) та загиблих воїнів-заліщан (1999), меморіальні таблиці В.Шевченку (1914), В.Стефанику (1971), адвокату і громадсько-політичному діячу В.Баранику (1994), письменнику П.Ковальчуку (1995), патріарху Української автокефальної православної церкви Мстиславу (Скрипнику; 1998), співаку М.Голинському (2003).

У місті народилися: композитор М.Гайворонський, різьбяр Е.Смеречанський, проф. Б.Гнатюк, жили і працювали: адвокат і громад.-політ. діяч В.Охримович, адвокат і письменник І.Калитовський, економіст і поет В.Вихрущ, лікар і письменник А.М'ястківський, артист М.Комаровський, краєзнавці О.Тур і Й.Шварц.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Тернопільський енциклопедичний словник, т. 1. Тернопіль, 2004.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАЙВОРОНСЬКИЙ МИХАЙЛО-ОРЕСТ
  • ГАВА-ГОЛІГРАДИ КУЛЬТУРА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГОЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ТЕОДОРОВИЧ
  • КАЛИНОВИЧ ІВАН ТИТОВИЧ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛИПИЦЬКА КУЛЬТУРА
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МСТИСЛАВ
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПАЛЕОЛІТ ПІЗНІЙ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОВІТ
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПУ)
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕРИГА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛАНЮК ПЕТРО БОРИС
  • ДНІСТЕР, ДНІСТРО
  • ГАЙВОРОНСЬКИЙ МИХАЙЛО-ОРЕСТ
  • КАЛИНОВИЧ ІВАН ТИТОВИЧ
  • КУЗЕМСЬКИЙ МИХАЙЛО
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МИТНА КОМОРА
  • ПОПОВИЧ ОМЕЛЯН
  • РУДНИЦЬКИЙ ІВАН
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВЕРИГА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)