ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, ЗАЛОЗНИК

  Бібліографічне посилання: Пришляк В.В. ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, Залозник [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zalozny_shlyakh (останній перегляд: 15.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, ЗАЛОЗНИК

ЗАЛОЗНИЙ ШЛЯХ, Залозник – сухопутна частина торг. шляху (розпочиналася від Канева), що з'єднував Київ із Тмутороканським князівством, країнами Малої Азії та Сходу. Вперше згадується в літописі 1167–68. Починався від Канева, лівим берегом Дніпра йшов на Переяслав, Лукомль (нині с. Лукім'я Оржицького району Полтав. обл.), Лтаву (нині м. Полтава) до верхів'я р. Мож (прит. Сіверського Дінця), далі – за "лози" (густий верболозовий Голубий ліс (лозняк) за плавнями обабіч прит. Дніпра – р. Самара – та її прит. – р. Вовча; нині – ліс у Дніпроп. обл.) до верхів'я р. Самара, потім – до верхів'я р. Кальміус і до гирла р. Дон. Ін. трактування назви – "Залазьный", тобто небезпечний, зумовлюється також загрозою для рус. купців – гречників і залозників – із боку степових кочівників. Для безпеки торг. караванів від нападів степових кочівників князі надавали купцям збройний конвой, який утримували поблизу Канева.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Літопис руський. К., 1989
  2. Сидоренко О. Залозний шлях. В кн.: Малий словник історії України. К., 1997.

Посилання:
  • КАНІВ
  • КИЇВ
  • ПЕРЕЯСЛАВ
  • ПОЛТАВА
  • ТМУТОРОКАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)