ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАМОЙСЬКИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО–КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 1720

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЗАМОЙСЬКИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО–КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 1720 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zamoysky_sobor (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАМОЙСЬКИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО–КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 1720

ЗАМОЙСЬКИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ 1720. Скликаний у серп.–верес. 1720 в м. Замостя (нині м. Замосць, Польща) для подолання тогочасної кризи в Українській греко-католицькій церкві й остаточного відмежування її від правосл. церкви (див. Православ'я). Ініціатором проведення собору став новообраний митрополит Лев Кішка, який отримав підтримку і водночас жорсткі інструкції рим. папи Бенедикта XIII. Підготовка собору тривала майже 5 років. Його делегатами були 140 осіб, серед них – лише двоє світських представників – від Львівського братства. Всі ін. були духовними особами (митрополит, 8 єпископів, 129 представників білого й чорного духовенства). Відбулися 3 сесії собору: 26 серп., 1 верес. і 17 верес. Було складено і підписано "Сповідання віри", де містилося принципово важливе для католицизму доповнення про сходження Святого Духа не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина. Це доповнення мусили визнавати всі кандидати на висвячення (диякони, священики, єпископи), а також ті, хто мав прийняти чернечий постриг. На соборі було ухвалено 19 постанов (зокрема "Про католицьку віру", "Про Святі таїнства", "Про семінарії", ч. постанов було запозичено з рішень контрреформаційного (див. Контрреформація) Тридентського собору 1545–63). Рішення собору поглибило обрядові та орг. розходження між православними та греко-католиками й зблизило останніх з католиками. Низка рішень була спрямована на зміцнення внутрішньоцерк. організації та дисципліни, посилення ролі митрополита, піднесення рівня освіти духовенства й вірних, душпастирської діяльності, уніфікації церк. освіти білого й чорного духовенства, запровадження практики обов'язкової недільної проповіді, активізації боротьби з єресями та чаклунством тощо. Лев Кішка, зважаючи на усталену традицію, проголосив домінуючою мовою в богослужінні не лат., а церковнослов'ян. Водночас греко-катол. духовенству заборонялося причащатися, молитися в правосл. церквах, навіть спілкуватися з правосл. духовенством. Усупереч попереднім гарантіям римської курії греко-католиц. духовенству наказувалося вилучити всі тодішні богослужбові книги та замінити їх новими, допущеними ватиканською цензурою, також було санкціоновано обрядові зміни. Запроваджувалися деякі римо-катол. свята. Латинізація греко-католиків викликала певний спротив, особливо в середовищі львів. братчиків, однак він не набув значних масштабів. Після офіц. затвердження постанов Замойського собору рим. курією і їх першої публікації в латиномовному оригіналі (1724) вони стали основоположними для УГКЦ.

Дж.: Synodus provincialis ruthenorum habita in civitate Zamosciae anno MDCCXX. Romae, 1724; Додаток до чинностей і рішень руского провинцияльного Собора в Галичині, отбувшогося во Львові в р. 1891. Львів, 1897; Litterae s. c. de propaganda fide ecclesiam catholicam Ucrainae et Bielarusjae spectantes, vol. VII. Romae, 1956; Epistolae metropolitarum kioviensium catholicorum. Romae, 1959; Supplicationes ecclesiae unitae Ucrainae et Bielarusjae, vol. II. Romae, 1962.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Хрустчевич Г. История Замойского собора (1720 года). Вильно, 1880
  2. Амвросий, арх. Взгляд православного на Замосцский собор, бывший в 1720 году. "Труды Киевской духовной академии". 1862, т. 2, № 8
  3. Недельський С. Униатский митрополит Лев Кишка и его значение в истории унии. Вильна, 1893
  4. Луб І. Значення Замойського собору в історії унії. Станіслав–Перемишль, 1932, ч. 2; ч. 3; ч. 4
  5. Федорів Ю. Замойський Синод 1720 p. Рим, 1972
  6. Stasiak M. Wpływy łacńskie w statutach prowincjalnego synodu Zamojskiego (1720). "Roczniki teologiczno–kanoniczne", Lublin, 1975, t. 22, z. 5
  7. Sliwa T. Wpływ Soboru Trydentckiego na uchwały Synodu Zamojskiego (1720). В кн.: Kronika diece–zji Przemyskiej. Przemyśl, 1978
  8. Suttner E. Die Synoden von Zamość (1720) und WieN (1773) als pragende Ereignisse für die Unierten Polens und der Donaumonarchie. "Ostkirchliche Studien", Würzburg, 1995, december, t. 44, N 4.

Посилання:
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЄРЕСІ
  • КАТОЛИЦИЗМ
  • КІШКА ЛУКАШ
  • КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
  • ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО, СВЯТО-УСПЕНСЬКЕ СТАВРОПІГІЙСЬКЕ БРАТСТВО У ЛЬВОВІ, ЛЬВІВСЬКА СТАВРОПІГІЯ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • РИМСЬКА КУРІЯ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

  • Пов'язані терміни:
  • ДУХОВЕНСТВО
  • КІШКА ЛУКАШ
  • ПЕРЕМИСЬКА ЄПАРХІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)