ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗЕМСЬКІ ПОВИННОСТІ

  Бібліографічне посилання: Шип Н.А. ЗЕМСЬКІ ПОВИННОСТІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zamski_povynnosti (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗЕМСЬКІ ПОВИННОСТІ

ЗЕМСЬКІ ПОВИННОСТІ – система місц. оподаткування в Рос. д-ві, згодом – Російській імперії. Існували від 15 ст. до 1917. До поч. 19 ст. З.п. законодавчо не регулювалися. Згодом 1825, 1843, 1848 з метою їх упорядкування було засновано кілька спец. к-тів; 1834 та 1835 встановлено нові повинності на утворення допоміжного капіталу й утримання земської поліції. Зведення законів про З.п. під назвою "Статут про земські повинності" було видрукувано в 4-му т. Зводу законів Російської імперії (1832). Невпорядкованість системи повинностей надавала губернській владі широкі можливості для зловживань. Нові правила, або Статут про З.п., були затверджені 13 черв. 1851 і відрізнялися від попередніх конкретизацією. Згідно із цим Статутом, З.п. поділялися на заг., тобто держ., призначенням яких було задоволення заг. потреб імперії, та місц. – для покриття потреб губерній або ч. нас. чи певного стану (дворянства). З.п. накладалися в грошовій і натуральній формах. Грошовими повинностями обкладалося нерухоме майно, документи на право торгівлі, проїзд по земських шляхах. Грошові надходження від повинностей йшли на утримання поліцейських і суд. органів, адм. та земських установ, шкіл, лікарень, пожежної служби. До складу натуральних держ. З.п. належали буд-во й утримання торг., поштових і воєн. шляхів, супроводження арештантів, надання квартир службовцям місц. поліції, війську тощо. Осн. категорією нас., яка обкладалася натуральними повинностями, були селяни.

Скасування кріпацтва (див. Селянська реформа 1861) зумовило перегляд правил про З.п. З утворенням земств (1864) більша ч. З.п., зокрема тих, що належали до категорії губернських повинностей за Статутом 1851, перейшла у відання земських установ (див. Земські управи). Т. зв. держ. повинності залишилися в компетенції губернаторів та спец. "присутствій". Тобто фактично система управління З.п. стала частково децентралізованою: поряд із старою – централізованою – почала діяти і нова, що була заснована на засадах самоврядування.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Земское и городское самоуправление в дореволюционной России. М., 1996.

Посилання:
  • ДВОРЯНСТВО
  • ГУБЕРНАТОР
  • ГУБЕРНІЯ
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • ЗЕМСЬКІ УПРАВИ
  • ЗЕМСТВА
  • ЗВІД ЗАКОНІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)