ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ЗАНЬКОВЕЦЬКА Марія Костянтинівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zankovecka_M (останній перегляд: 10.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА

ЗАНЬКОВЕЦЬКА (справжнє прізв. – Адасовська) Марія Костянтинівна (04.08(23.07).1854–04.10.1934) – актриса і театральна діячка. Нар. арт. УСРР (1922). Н. в с. Заньки (нині село Ніжин. р-ну Черніг. обл.) в небагатій дворянській родині, предки якої походили від козац. старшини 17–18 ст. Дід – К.Адасовський – був героєм воєн з Наполеоном I, а батько – суддею. Навч. в приватному уч-щі в Ніжині та в приватному пансіоні О.Осовської в Чернігові. Пізніше брала уроки співу в Петерб. консерваторії в проф. Я.Гржималі – брата відомого проф. Моск. консерваторії І.Гржималі. Мала красиве мецо-сопрано. Брала участь в аматорських спектаклях і концертах у містах Чернігів, Ніжин, після одруження (1875) виступала в містах Бендери (нині місто в Молдові), Свеаборг (колиш. фортеця, нині в межах м. Гельсінкі, Фінляндія), де проходив військ. службу її чоловік О.Хлистов. Проживаючи в рос. фортеці у Фінляндії, зблизилась із народовольцями (1880–81; див. "Народна воля"). Дебютувала 27 жовт. 1882 на сцені першого укр. професійного театру під орудою М.Л.Кропивницького в м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград) у ролі Наталки ("Наталка-Полтавка" І.Котляревського). Працювала в укр. театральних колективах під кер-вом М.Кропивницького (1882–83, 1885–88, 1899–1900), М.Старицького (1883–85), П.Саксаганського та І.Карпенка-Карого (1900–03), в трупах Ф.Волика (1903–04), О.Суслова (1903), у Рус. нар. театрі у Львові (1905–06), у театрі М.Садовського в Києві (1907–09). У складі укр. труп гастролювала в Єлизаветграді, Полтаві, Києві, Чернігові, Харкові, Ростові-на-Дону (нині місто в РФ), Житомирі, Одесі, Санкт-Петербурзі, Москві. Створила блискучу галерею непересічних образів, розкрила духовне багатство жінки з народу, її життєстверджуючий оптимізм, гумор, потяг до світла і щастя. Сценічний талант приніс З. славу й визнання.

Її творчість справила великий вплив на розвиток укр. драматургії і створення нац. театру. Разом із М.Садовським 1907 організувала перший стаціонарний театр у Києві, керувала (1909–15) аматорськими гуртками в містах Ніжин та Кролевець, входила до складу Т-ва укр. акторів під орудою І.Мар'яненка (1915–17), упродовж 1918–22 у Києві пра-цювала в Держ. нар. театрі, керованому П.Саксаганським та у філіалі Етногр. театру ім. М.Заньковецької (1922). Знімалася в кінофільмах ("Наталка Полтавка", "Остап Бандура", "Наймичка"). Востаннє вийшла на сцену 15 груд. 1922.

Найкращими її ролями були: Наталка ("Наталка Полтавка" І.Котляревського), Галя, Ярина ("Назар Стодоля", "Невольник" Т.Шевченка), Олена, Оксана, Зінька ("Глитай, або ж павук", "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Дві сім'ї" М.Л.Кропивницького), Харитина, Софія ("Наймичка", "Безталанна" І.Карпенка-Карого), Катря ("Не судилося" М.Старицького), Наталя ("Лимерівна" Панаса Мирного), а з комедійного репертуару – Цвіркунка ("Чорноморці" М.Старицького) та ін.

П. в м. Київ. Похована на Байковому цвинтарі.

Ім'ям З. названо Укр. драм. театр у Львові, вулиці в Ніжині та Києві. 1960 створено меморіальний музей-квартиру З. в Києві, 1964 – у с. Заньки.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Богомолець–Лазурська Н.М. Життя Марії Заньковецької. К., 1961
  2. Пільгук І.І. Марія Заньковецька. К., 1978
  3. Дурилин С.М. Мария Заньковецкая: Жизнь и творчество. К., 1982
  4. Корифеї українського театру: Матеріали про діяльність театру корифеїв. К., 1983
  5. Мандрика В., Кирилюк В. Марія Заньковецька – перша народна артистка України. Ніжин, 2004.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КАРПЕНКО-КАРИЙ
  • ХАРКІВ
  • КІРОВОГРАД
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • МОСКВА
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • НАРОДНА ВОЛЯ
  • НІЖИН
  • ОДЕСА
  • ПАНАС МИРНИЙ
  • ПОЛТАВА
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • БУЧА
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
  • ДНІПРОВА ЧАЙКА
  • ГРИНЕВИЧЕВА КАТРЯ
  • КАЛЬЧЕНКО ГАЛИНА НИКИФОРІВНА
  • КІРОВОГРАД
  • КОБЗАР
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛИПКОВСЬКА ЛІДІЯ ЯКІВНА
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛОХВИЦЯ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • МОСКВА
  • МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА КИЄВА
  • МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • МИРНИЙ ПАНАС
  • НІЖИН
  • ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЩЕПКІН МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ТОВАРИСТВО ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА ДЛЯ ДОПОМОГИ НУЖДЕННИМ УРОДЖЕНЦЯМ ПІВДЕННОЇ РОСІЇ, ЩО ВЧАТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ САНКТ-ПЕТЕРБУРГА
  • ВАСИЛЬКО ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ФОТОКІНОУПРАВЛІННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)