ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zaporozkykh_kozakiv_systema_cinnostey (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ

ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ – система ціннісних категорій, ідейних установок і моральних імперативів, що складали підґрунтя світогляду, етики, політ. і нац. самосвідомості запороз. козаків. Сформувалася в період з 70–80-х рр. 16 до серед. 17 ст. в ході розвитку демократ. устрою Війська Запорозького. Центр. місце в ній посідала категорія "колективна воля". Вона поєднувала в собі ідеї: рівності; свободи громадян. голосу; права вільного обрання запороз. старшин; визнання інституційної першості козацької ради в системі політ. козац. устрою; підпорядкованості меншості рішенням більшості; громадян. дисципліни. Колективна воля сприяла утвердженню в козаків почуття станово-корпоративної єдності та поведінкових стереотипів, заснованих на усвідомленні ними свого громадян. обов'язку і відповідальності, пріоритетності спільного блага. Система цінностей запороз. козаків вирізнялася рицарською орієнтацією. Неписаний кодекс козац. честі охоплював такі моральні категорії, як свобода, особиста гідність, добре ім'я, слава, відвага, самопожертва, вірність, дотримання публічно даного слова. Морально вартісною чеснотою визнавалося служіння високим ідеалам: боротьбі проти "ворогів Святого Хреста", захисту вітчизни, обороні правосл. віри (див. Православ'я), служінню монархам. Морально-етичне та політико-правове уявлення запорожців про їхню належність до рицарів будило в козаків почуття власної гідності, станово-корпоративної окремішності (див. Стани) та політ. правосуб'єктності, що підживлювало тенденції політ. сепаратизму в житті запороз. громади, а до серед. 17 ст. – їхню орієнтацію на здобуття таких само прав і свобод, які мала шляхта Речі Посполитої. Важливим у системі цінностей козаків було поняття запороз. товариства. Воно означало, що кожен козак мав дотримуватися принципів військ. побратимства, поділяти засади братерської злагоди, єдності, взаємовиручки, вірності, дружби, поважати моральний закон "хліб-сіль", бути вірним соціальним і політ. ідеалам козацтва. На відміну від поняття рицарства поняття товариства меншою мірою пов'язувалося з політ. маніфестаціями, офіц. етикетом, а більшою – з повсякденним життям запорожців, з діяльністю, яка забезпечувала їм "козацький хліб". Публічно репрезентуючи політ. позиції щодо "рицарської служби", козаки найчастіше послуговувалися такими категоріями, поняттями й моральними настановами, як рицарська честь, слава, вірність, відвага, служіння спільному благові, патріотизм, вшанування монаршого трону та політ. лояльність до нього. Поняття "козацький хліб" означало всяку діяльність, яка давала козакам засоби до існування і здійснювалася насамперед збройним шляхом, "шаблею" (легальне військ. найманство, дозволені, а також несанкціоновані воєн. постої (див. Лежа), контрибуції, трофеї, "здобич", козац. промисли тощо).

Категорії "права", "свободи" й "вольності" визначали низку фундаментальних станово-корпоративних "предметних" цінностей запороз. спільноти: особи (свобода особистості, свобода совісті), соціального стану, козац. корпорації (доступ до прав і прерогатив, які забезпечували рицарський спосіб життя козаків), нац. ідентичності (конфесійна свобода укр. народу, що розглядалася як політ. право, до якого причетні козаки). Поняття особистої свободи асоціювалося в запорожців із соціально-політ., правовою та духовною суверенністю козака, його статусом особисто вільної людини, яка підлягає виключно козац. праву і присуду. Це, зокрема, права, свободи й вольності у сферах козац. землеволодіння, майнових і спадкових прав, козац. устрою, судочинства й демократії, фінансової та матеріальної винагороди за військ. службу. Представники запороз. товариства розглядали свої права, свободи й вольності як такі, що здобуті ними власними силами на ниві служіння заг. добру і котрі засвідчують рицарський статус козаків у сусп-ві, а також освячені моральним законом старовини (героїчні заслуги, доблесть і слава козац. предків). Що стосується нац. самоідентифікації представників запороз. спільноти, то, як свідчать, зокрема, їхні публічні висловлювання, вони ототожнювали себе з укр. народом, любили укр. землю та її природу як свою батьківщину. Вироблені в запороз. середовищі морально-етичні норми, цінності й ідеали відіграли значущу роль в істор. бутті козац. стану 16–18 ст., а також справили кардинальний вплив на інтелектуальне життя укр. сусп-ва Нового часу, ментальність і духовні орієнтації укр. народу.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI – перша половина XVII ст.). К., 1998.

Посилання:
  • БАТЬКІВЩИНА
  • КОЗАЦЬКА РАДА
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КОЗАК, СЛОВО
  • ЛЕЖА
  • МЕНТАЛЬНІСТЬ, МЕНТАЛІТЕТ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТАНИ, УСТАЛЕНІ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ В СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ТА РАННЬОМОДЕРНИХ СУСП-ВАХ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ВІТЧИЗНА

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • ЗАПОРОЖЦІВ ПРAВА І СВОБОДИ
  • ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)