ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗБАРАЗЬКІ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ЗБАРАЗЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zbarazki (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗБАРАЗЬКІ

ЗБАРАЗЬКІ – князівський рід, що належав до однієї з гілок Ольгердовичів та мав великі маєтності на Волині. Користувався гербом "Корибут". Засн. роду З. – Семен Старший Васильович Збаразький (р. н. невід. – після 1482) – був одним із синів кн. Василя Васильовича Несвицького (Несвізького; р. н. невід. – 1474, за ін. даними – 1463). До найвідоміших представників роду належали: Микола Андрійович (р. н. невід. – 1574) – староста кременецький (1560– 74; див. Староство); Стефан Андрійович (р. н. невід. – 1585) – литов. військ. та держ. діяч, воєвода вітебський (1555–64) і троцький (1566–85), посол до Рос. д-ви (1556), де уклав угоду про подовження перемир'я на 6 років; Януш Миколайович (р. н. невід. – 1608) – кременецький (1574–1608) та брацлавський воєвода (1576–1608), 1575 розбив татар під Збаражем, відзначився при облозі Пскова 1581; сини Януша Миколайовича – Єжи (Юрій; р. н. невід. – 1631) – староста пінський і сокальський, каштелян краківський (1620–31), залишив чималу збірку листів, котрі є важливим джерелом з історії козацтва (були зібрані А.Соколовським й видані під назвою "Listy ks. Jerzego Zbaraskiego, kasztelana krakówskiego z lat 1621–31") – та Криштоф (1580–1627) – кременецький староста (1608–27) і коронний конюший (з 1615), 1609 брав участь у поході польс.-литов. війська на Москву, а 1623 як польс. посол підписав мирний договір з Османською імперією.

Після смерті 1631 Єжи рід З. згас. Маєтності З. успадкували князі Вишневецькі, які є відгалуженням роду Збаразьких.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Лобанов–Ростовский А.Б. Русская родословная книга, т. 1. СПб., 1895
  2. Wolff Z. Kniaziowie litewsko–rusky od końca XIV wieku. Warszawa, 1895
  3. Dworzaczek W. Genealogia. Warszawa, 1959
  4. Войтович Л.В. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. К., 1992
  5. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993.

Посилання:
  • КАШТЕЛЯН
  • КОНЮШИЙ
  • КОЗАЦТВО
  • ОЛЬГЕРДОВИЧІ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СТАРОСТВО
  • ВОЄВОДА
  • ВОЛИНЬ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ЗБАРАЖ

  • Пов'язані терміни:
  • БОЛОНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ДАШІВ
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • ГОЛОБИ
  • ГРИЦІВ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КУНИЛЬ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • НЕСВИЦЬКІ (НЕСВІЗЬКІ)
  • ОЛЬГЕРДОВИЧІ
  • ПАДУАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ПОГРЕБИЩЕ
  • ТВАРДОВСЬКИЙ САМУЕЛЬ
  • ВОРОНЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ЗАГОРОВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)