ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗБРОЄЗНАВСТВО

  Бібліографічне посилання: Тоїчкін Д.В. ЗБРОЄЗНАВСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zbroeznavstvo (останній перегляд: 19.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗБРОЄЗНАВСТВО

ЗБРОЄЗНАВСТВО – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає як предмети озброєння (ручну зброю, військ. техніку та військ. спорядження), істор. закономірності їх виникнення, розвитку, використання й поширення, так і закономірності виникнення, розвитку й поширення пов'язаних з їх вир-вом технологій.

Гол. завдання З. полягає в комплексному вивченні різноманітних предметів озброєння як джерела історичного, а також у подальшій розробці зброєзнавчих методів дослідження.

Як продукт сусп. вир-ва, що втілює останні тех. досягнення, предмет обміну й торгівлі, пам'ятник матеріальної к-ри та мист-ва зброя є носієм істор. інформації, необхідної при вивченні рівня розвитку сусп-ва, його матеріальної та духовної к-ри, соціально-екон., політ. відносин та ін. З. структурно пов'язане і переважно послуговується теоретико-методологічними засадами та методами дослідження джерелознавства історичного, однак передбачає залучення до своїх досліджень також загальноістор. методів і методів споріднених наук – ін. спец. істор. дисциплін, археології, історії мист-ва, а також методів низки точних, природничих та гуманітарних наук.

З. як наука почало формуватися в 2-й пол. 19 ст. у зв'язку з активізацією процесів нагромадження, реєстрації та наук. вивчення археол. матеріалів, розвитку музейної справи, колекціонування предметів озброєння. Термін "зброєзнавство" вперше вжив нім. дослідник зброї А.Деммін у книзі "Історичний розвиток зброї з давніх часів до сьогодення: енциклопедія зброєзнавства" ("Die Kriegswaffen in ihren geschichtlichen Entwickelungen von den ältesten Zeiten bis auf die Gegenwart: Eine Encyklopädie der Waffenkunde", 1869). В кін. 19 ст. виникло міжнар. т-во істор. зброєзнавства (Verein für Historische Waffenkunde, 1895) та спеціалізований "Журнал історичного зброєзнавства" ("Zeitschrift für Historische Waffenkunde", 1897) під редакцією В.Бегайма, де публікувалися осн. розробки з проблем З.

Становлення З. на теренах Російської імперії пов'язане з виданням у Санкт-Петербурзі військ.-наук. часописів: "Оружейный сборник" (1861–1909, під редакцією В.Чебишева), "Военный сборник" (1858–1917, з 1899 – під редакцією О.Поливанова), з яким співпрацювали Е.Ленц, М.Бранденбург, П. фон Вінклер та ін., а також зі створенням першої великої 14-томної військ. енциклопеді – "Военного енциклопедического лексикона" (1837–1850) під редакцією ген.-лейтенанта Л.Зедделера.

Протягом 20 ст. в Україні зброєзнавчу проблематику досліджували: Д.Яворницький, І.Крип'якевич, О.Апанович, П.Толочко, Є.Черненко, Б.Греков, М.Котляр, Г.Вознесенська, Б.Шрамко, І.Свєшніков, В.Сидоренко, В.Довженюк, Б.Мельник та ін.

Від 1990-х рр. спостерігається активізація досліджень, присвячених як традиційній проблематиці З., пов'язаній з вивченням різних видів озброєння, так і теорії, методології та історії розвитку самого З. Вперше в укр. істор. науці дано визначення З. як спец. істор. дисципліни в навч. посібникові "Специальные исторические дисциплины" (Київ, 1992). Заг. теор. та методологічні засади З. як структурної підсистеми істор. джерелознавства розроблені в підручнику "Історичне джерелознавство" (Київ, 2002).

Продовжується робота з упорядкування категоріального та термінологічного апарату, вирішення проблем систематизації в укр. З. Вийшла друком низка словників зі З. Опубліковані нові дослідження, присвячені озброєнню доби Київської Русі. З'явилися спец. періодичні вид., присвячені проблемам З. (зб. наук. праць "Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики" – рубрика "Зброєзнавство", від 2000; з 2000 виходить "Військово-історичний альманах"; від 2003 – часопис "Клинок").

Теор. засади З. формуються в контексті розвитку істор. науки. Однією з актуальних проблем сучасного З. є вивчення високотехнологічної військ. техніки 20 ст., зброєзнавчий аналіз якої передбачає розробляння та використання нових методів, оригінальних методик і прийомів дослідження.

Прогресивні тенденції торкнулися також традиційного З., яке вивчає зброю давніх часів. Археол. знахідки, значна кількість нагромадженого польового матеріалу, застосування нових методів та сучасних методик дослідження, інформаційна відкритість сусп-ва дають змогу успішно розробляти методологію, проводити масштабний різноплановий джерельний аналіз, створювати цілісні теорії походження окремих видів зброї, вирішувати категоріальні й термінологічні проблеми, тим самим підносячи науку З. на якісно новий рівень.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Денисова М.М. Русское оружие. Краткий определитель русского боевого оружия ХI–ХIХ вв. М., 1953
  2. Stone G.C. A glossary of the construction, decoration and use of arms and armor: in all countries and in all times, together with some closely related subjects. New York, 1961
  3. Seitz H. Blankwaffen: Geschichte und Typenentwicklung im europäischen Kulturbereich: ein waffenhistorisches Handbuch. Braunschweig, 1965–68
  4. Сидоренко В.О. Зброєзнавство як спеціальна історична дисципліна. В кн.: Історичні джерела та їх використання, вип. 2. К., 1966
  5. Худяков Ю.С. Основные понятия оружиеведения (по материалам вооружения енисейских кыргызов VI–XII вв. н. э.). В кн.: Новое в археологии Сибири и Дальнего Востока. Новосибирск, 1979
  6. Специальные исторические дисциплины: Науковий посібник. К., 1992
  7. Бехайм В. Энциклопедия оружия. СПб., 1995
  8. Бережинський В.Г. Словник історичних зброєзнавчих термінів (за матеріалами озброєння Київської Русі). К., 2000
  9. Ананьїн В.О. Словник–довідник воєнних понять та категорій. К., 2001
  10. Історичне джерелознавство: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. К., 2002
  11. Кулинский А.Н. Европейское холодное оружие. СПб., 2003.

Посилання:
  • АПАНОВИЧ ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА
  • АРХЕОЛОГІЯ
  • БРАНДЕНБУРГ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
  • ДОВЖЕНОК ВАСИЛЬ ЙОСИПОВИЧ
  • ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ
  • ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • ГРЕКОВ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • КОТЛЯР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • КРИП'ЯКЕВИЧ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШРАМКО БОРИС АНДРІЙОВИЧ
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СВЄШНІКОВ ІГОР КИРИЛОВИЧ
  • ТОЛОЧКО ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЗБРОЯ

  • Пов'язані терміни:
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ
  • ЗБРОЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)