ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗБРУЦЬКИЙ ІДОЛ

  Бібліографічне посилання: Писаренко Ю.Г. ЗБРУЦЬКИЙ ІДОЛ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zbrucky_idol (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗБРУЦЬКИЙ ІДОЛ

ЗБРУЦЬКИЙ ІДОЛ – кам'яна статуя, предмет язичницького (див. Язичництво) культу сх. слов'ян. Знайдена 1848 у Збручі, біля с. Личківці (нині село Гусятинського р-ну Терноп. обл.). Являє собою чотиригранний стовп з вапняку висотою 2,57 м, з витесаним зображенням чотириликої голови, на яку надягнена князівська шапка, тулуба і трьох ярусів, з усіх боків вкритий барельєфною композицією, що відображає міфологічне уявлення про три рівні Всесвіту. У верхньому ярусі розміщені, ймовірно, боги-небожителі: богиня, яка тримає перед собою ріг достатку, богиня з кільцем у руці, бог з конем і мечем-палашем і бог без будь-яких атрибутів. У середньому ярусі, що відповідає наземному світові, зображено постаті чоловіків і жінок, які тримаються за руки. В нижньому ярусі, який символізує підземний світ, з фасаду і з боків представлене чол. божество, що стоїть на колінах і підтримує знизу землю; на задній грані ледве помітне зображення кола з шістьма шпицями – знак нічного, підземного сонця. У давнину ідола було пофарбовано в червоний колір. За Б.Рибаковим, образ, узагальнений композицією З.і., приписують Роду-Святовиду (див. Род).

Припускають, що на рубежі 9–10 ст. пам'ятку було зведено на культовому городищі г. Богит (за 5 км від с. Городниця Гусятинського р-ну) й лише в серед. 13 ст. заховано шанувальниками в Збручі, де вона перебувала у вертикальному положенні аж до свого знайдення.

Від 1851 З.і. зберігається в Краківському археол. музеї. Копії в натуральну величину експонуються в кількох музеях, у т. ч. – істор. музеях Києва та Москви, у сквері біля Софійської площі в Києві.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Leńczyk G. Рwiatowid Zbruczańrki. В кн.: Materialy Archeologiczne. Krakόw: Muzeum Arсheologiczne w Krakowie, t. 5. 1964
  2. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Збручское святилище (предварительное сообщение). "Советская археология", 1986, № 4
  3. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. М., 1987
  4. Фаминцын А.С. Божества древних славян. СПб., 1995.

Посилання:
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • РОД
  • РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЯЗИЧНИЦТВО
  • ЗБРУЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ІДОЛИ, КУМИРИ
  • МОКОШ
  • ВЕЛЕС, ВОЛОС
  • ЯЗИЧНИЦТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)