ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗЕЛІНСЬКИЙ ТАДЕЙ ФРАНЦОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кулікова Л.Б. ЗЕЛІНСЬКИЙ Тадей Францович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zelinsky_T (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗЕЛІНСЬКИЙ ТАДЕЙ ФРАНЦОВИЧ

ЗЕЛІНСЬКИЙ Тадей Францович ("Тадеуш"; 14(02).10.1859–08.05. 1944) – філософ, філолог, історик античності. Д-р філології та філософії, проф. (1887). Дійсний чл. Академій наук: Петерб., Краківської, Польс., Баварської, Брит., Паризької, Румун.; почесний д-р ун-тів Оксфорда (Велика Британія), Афін (Греція), Гронінгена (Нідерланди). Н. в с. Скрипчинці (нині село Корсунь-Шевченківського р-ну Черкас. обл.) у польс. родині. В 4-річному віці залишився без матері, згодом сім'я переїхала до Санкт-Петербурга, де батько отримав нове призначення. Навчання почав у петерб. нім. гімназії св. Анни. За успіхи в навчанні дістав урядову стипендію на 3 роки для подальшого навчання у філол. семінарії в Німеччині, відкритій на кошти царського уряду. В 14-річному віці втратив і батька. З цього часу змушений був самостійно турбуватися про своє життя, заробляючи приватними уроками.

По закінченні семінарії продовжив навчання в Лейпцизькому університеті. За відмінні успіхи в ун-ті удостоєний стипендії та права в наступні 2 роки вивчати пам'ятки антич. к-ри в музеях Німеччини, Австрії, Італії, Греції.

1883 у Дерптському (нині Тартуський) ун-ті захистив докторську дис. Від 1887 – проф. Петерб. ун-ту.

З. створив низку підручників і посібників з антич. к-ри, міфології та історії для випускників класичних г-зій. Від 1901 брав участь у підготовці до друку популярних видань багатьох європ. класиків.

1912 почалася його багаторічна співпраця з відомими книговидавцями – братами М. і С. Сабашниковими, в результаті цієї співпраці вийшло в світ 3-томне вид. перекладених ним рос. мовою творів Софокла. Над цими перекладами він працював у цілому понад 20 років.

1917–22 в Петрограді (нині м. С.-Петербург) видані його найвідоміші наук. праці з історії, міфології, літ. та к-ри античності: "Релігія стародавньої Греції" (перша в циклі "Релігія стародавнього світу"), "В світі ідей – “відродженці” і “релігія еллінізму”", "Стародавній світ і ми" та багато ін.

1922 був змушений назавжди покинути Рад. Росію. Відтоді очолив каф-ру класичної філології у Варшавському університеті. Публікувався польс. мовою, зокрема видав книги: "Незалежна Греція", "Римська республіка", "Римська імперія", "Еллінізм і іудаїзм", "Релігія Римської республіки".

1943, будучи хворим, покинув Варшаву, де під час розгрому повстання у варшавському гетто були знищені його квартира і б-ка, і переїхав до сина, який мешкав у Німеччині. Останні дні свого життя провів у с. Шондорф (Верхня Баварія), куди прибув разом із донькою Веронікою.

Мав двох синів і п'ятьох доньок. Від шлюбу з німкенею Л.Гібель (одружився 1885) в нього був син і три доньки. Дочка Амата, її чоловік та двоє їхніх дітей загинули в таборах Гулагу. Син Фелікс 1919 був позбавлений органами рад. влади права проживання в Петрограді, на лижах по льоду Фінської затоки втік у Фінляндію, згодом переїхав до Баварії. Донька Корнелія вийшла заміж за японця. Вероніка страждала на хворобу серця і все життя залишалася поруч з батьком. Від 2-го шлюбу – з С.Червінською (одружився 1910) – мав дві доньки – Тамару і Аріадну. Вони не змогли виїхати разом із батьком із СРСР в Польщу і 1937 змушені були зректися його. Його позашлюбний син А.Піотровський, перекладач творів Арістофана, Гая Валерія Катулла, Есхіла, загинув 1938 у тюрмі в м. Ленінград (нині м. С.-Петербург).

Наук. праці, книжки й підручники З. перекладені нім., франц., італ., чеською та польс. мовами і стали настільними книгами для багатьох поколінь учених, які вивчають античність.

У СРСР на поч. 1930–40-х рр. З. і його учень М.Ростовцев були оголошені представниками бурж. істор. науки, а їхні праці вилучені з бібліотек.

П. у с. Шондорф.

дата публікації: 2005 р.

Праці:
  1. Древний мир и мы. Лекции, читаемые ученикам выпускных классов С.–Петербургских гимназий и реальных училищ весной 1903 г. СПб., 1903
  2. СПб., 1905
  3. СПб., 1911
  4. Пг., 1916
  5. Научно–популярные статьи, т. 1. СПб., 1905
  6. Спб., 1908
  7. Соперники христианства. Статьи по истории античных религий, т. 3. СПб., 1907
  8. Арион и трагедия. "Гермес", 1909, № 3
  9. История античной культуры. Курс VIII кл. мужских гимназий, ч. 1–2. М., 1915
  10. Иресиона. Аттические сказки. Пг., 1921–22
  11. Научно–популярные статьи по всеобщей литературе, т. 4., вып. 1–2. Пг., 1922
  12. Царица вьюг. Пг., 1922
  13. Терем зари. Пг., 1922
  14. Религия эллинизма. Пг., 1922
  15. Софокл. Драмы. М., 1990
  16. Древнегреческая религия. К., 1993
  17. Сказочная древность Эллады. М., 1993
  18. Из жизни идей, т. 1–2. М., 1995
  19. История античной культуры. СПб., 1995
  20. Соперники христианства: Статьи по истории античной религии. СПб., 1995
  21. Возрожденцы: Научно–популярные статьи. СПб., 1997
  22. Аттические сказки. СПб., 2000
  23. Римская империя. СПб., 2000.
Література:
  1. Брюллова Н.В. Профессор Фаддей Францевич Зелинский. (К его 25–летнему юбилею.) "Гермес", 1909, № 3
  2. Список трудов профессора Ф.Ф. Зелинского, изданный ко дню 25–летия его преподавательской деятельности его учениками (1884–1909). СПб., 1909 (У списку № 1–312)
  3. Перечень трудов профессора Ф.Ф. Зелинского с 1908 г. "Гермес", 1914, № 3. (Продовження попереднього списку: № 313–421)
  4. Ростовцев М.И. Фаддей Францевич Зелинский. Там само
  5. Троцкий И.М. Зелинский Фаддей Францевич. В кн.: Литературная энциклопедия, т. 4. М., 1930.

Посилання:
  • АНТИЧНІСТЬ
  • ГУЛАГ
  • РОСТОВЦЕВ МИХАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВАРШАВА
  • ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  • Пов'язані терміни:
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)