Бібліографічне посилання: Хміль І.В. ЗЕМЕЛЬНІ КОМІТЕТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zemelni_komitety (останній перегляд: 15.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗЕМЕЛЬНІ КОМІТЕТИ, Земельні комітети в Україні 1917–1918. З.к. були утворені постановою Тимчасового уряду 21 квіт. 1917 як спец. держ. органи, що мали забезпечити підготовку та проведення земельної реформи в Рос. д-ві. Підпорядковувалися мін-ву землеробства, перебували під контролем губернських та повітових комісарів (див. Губернські комісари) Тимчасового уряду. Уряд намагався таким чином перевести все наростаючий революц. сел. рух за землю в русло мирних вимог. Волосні земельні к-ти планувалося організувати лише в 20 % волостей. Але селянство активно включилося до процесу організації низових земельних к-тів (на верес. 1917 вони були створені вже у 80 % волостей).

В Україні організація земельних к-тів розпочалася в трав.–черв. 1917, восени вже існувало 9 губернських, 94 повітових і 1528 волосних земельних к-тів. У деяких селах Волин., Катериносл., Київ., Подільської, Полтав., Харків. і Черніг. губерній було обрано також сільс. к-ти. Низові земельні к-ти займали найбільш революц. позиції, підтримували боротьбу селянства за конфіскацію й розподіл приватновласницьких земель, тому вже невдовзі після обрання деякі члени низових земельних к-тів Київ., Подільської і Полтав. губерній були репресовані.

1917 переважна більшість З.к. в Україні підтримувала політику Української Центральної Ради. На укр. землях, де було встановлено рад. владу, З.к. керували розподілом конфіскованих земель та майна й відчуженням куркульських надлишків. Згідно з "Тимчасовим положенням про соціалізацію землі" (1918) почалася реорганізація З.к. у земельні відділи рад. На тер., підконтрольній урядові гетьмана П.Скоропадського, З.к. були офіційно ліквідовані 29 квіт. 1918 і фактично припинили свою діяльність у трав. 1918.