ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ГУБЕРНСЬКІ ТА ПОВІТОВІ КОМІСІЇ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ГУБЕРНСЬКІ ТА ПОВІТОВІ КОМІСІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zemlevporyadni_komisii (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ГУБЕРНСЬКІ ТА ПОВІТОВІ КОМІСІЇ

ЗЕМЛЕВПОРЯДНІ ГУБЕРНСЬКІ ТА ПОВІТОВІ КОМІСІЇ. Створені за указом імп. Миколи ІІ від 4 берез. 1906 в усіх губерніях і повітах Російської імперії для проведення аграрної реформи (див. Столипінська аграрна реформа). До кожної губернської комісії входило 8 членів на чолі з губернатором, 6-х з них обирали губернські земські збори (див. Земства), причому троє з обраних повинні були бути селянами. До повітових комісій входило по 6 членів, троє з них обиралися повітовим земством і троє – від селян за жеребкуванням. Важливим обов'язком повітових комісій було задоволення потреб селян, пов'язаних із їхнім виходом на відруби та хутори, а також сприяння Селянському поземельному банкові в його операціях. Окрім того, комісії мали опікуватися проблемами переселення селян на вільні землі й орендування ними земель на пільгових умовах; допомагати сільс. т-вам у впровадженні більш досконалих методів користування надільними землями; сприяти мирному розмежуванню черезполосних земель та земель заг. користування; розподіляти великі сільс. т-ва на більш дрібні госп. одиниці; займатися посередництвом при розмежуванні між селянами й приватними землевласниками. Протягом 1906–09 було створено 38 губернських та 411 повітових землевпорядних комісій. Згідно з "Законом про землевпорядкування" від 29 трав. 1911 (діяв до 1917) землевпорядні комісії отримали право виділяти селянам належну кожному з них частину общинної землі в приватну власність без дозволу общини.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Лось Ф.Є. Україна в роки столипінської реакції: Нариси історії України, вип. 11. М., 1944
  2. Дубровский С.М. Столыпинская земельная реформа: Из истории сельского хозяйства и крестьянства России в начале XX в. М., 1963.

Посилання:
  • ГУБЕРНАТОР
  • ХУТІР
  • МИКОЛА II
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЕЛЯНСЬКИЙ ПОЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • ЗЕМСТВА

  • Пов'язані терміни:
  • ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)