ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЖАРКО ЯКІВ ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Петренко Є.Д. ЖАРКО Яків Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Zharko_Ya (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЖАРКО ЯКІВ ВАСИЛЬОВИЧ

ЖАРКО Яків Васильович (псевдоніми – Жарченко, пан Шпилька, Льова Колючка та ін.; 12.02.1861–25.05.1933) – письменник і актор, діяч революц. руху. Н. в м. Полтава в багатодітній родині колезького асесора, де панував культ книг, музики і театрального мист-ва. В роки навчання в г-зії став на революц. шлях. 1880 підданий обшукові, притягнений до дізнання та виключений з г-зії. Добровольцем пішов на військ. службу, під час проходження якої закінчив навч. курс, а також земську фельдшерську шк. 1884 опубл. зб. віршів "Перші ліричні твори". 1884–86 лікувався в Єгипті, написав великий цикл віршів (більше 80), присвячений країні пірамід. 1886–96 – актор театральних труп М.Старицького, М.Кропивницького і П.Саксаганського. Одночасно закінчив другу зб. віршів "Молодик. Пісні та думи" (1891), яка, однак, не була допущена цензурою до друку. Дві зб. оповідань присвятив життю робітників Катеринославщини. 1899 у м. Санкт-Петербург побачила світ зб. його байок.

Влітку 1904 Ж. із дружиною і трьома синами переїхав до м. Єкатеринодар (нині м. Краснодар). Тут він підготував до друку збірки: "Пісня" (1905), "Байки", "Катеринодарцям", істор. нарис "На Кубані" (всі – 1912), "Балади та легенди" (1913), "Збірник українських байок" (1915). Через цензурні перепони не було надруковано зб. віршів "Зарік" (1915). Ж. співпрацював з "Обществом любителей истории Кубанской области", був одним з організаторів і керівників єкатеринодарської "Просвіти" (див. Просвіти) і чл. Революційної української партії. За часів СРСР (до груд. 1929) працював на різних посадах у Кубанському худож. (пізніше наук.) музеї. Публікував вірші в ж. "Життя й революція".

П. у м. Краснодар.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Бурбела В.Я. Я ще потрібний Україні… "ЛУ", 1991, 28 лют.
  2. Його ж. Жарко – сатирик. У кн.: Два века кубанской литературы. Краснодар, 1993
  3. Екатеринодар–Краснодар 1793–1993: Два века города в датах, событиях, воспоминаниях… Материалы к Летописи. Краснодар, 1993
  4. Энциклопедический словарь по истории Кубани с древнейших времен до октября 1917 года. Краснодар, 1997.

Посилання:
  • КРАСНОДАР
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • ПОЛТАВА
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ПІВЕНЬ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)